ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"30" березня 2016 р. м. Київ К/800/1931/15
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
за участю секретаря Загороднього А.А.
та представників сторін:
позивача - Гладишевої О.О.,
відповідача - не з'явились,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Березівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - Інспекція)
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2014
та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2014
у справі № 815/4293/14
за позовом дочірнього підприємства "Петрол" приватного малого підприємства "Петрол-Форвардинг" (далі - Підприємство)
до Інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області
та Головного управління Міндоходів в Одеській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
ВСТАНОВИВ:
У липні 2014 Підприємство звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.05.2014 № 0010001700, від 16.05.2014 № 0000082200, від 16.05.2014 № 0000092200, від 14.08.2014 № 0000192200, а також рішення Головного управління Міндоходів в Одеській області від 16.06.2014 № 1305/10/15-32-10-02-07.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2014 позов задоволено частково; визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення від 16.05.2014 № 0000082200, від 16.05.2014 № 0000092200, від 14.08.2014 № 0000192200, а також рішення Головного управління Міндоходів в Одеській області від 16.06.2014 № 1305/10/15-32-10-02-07; в решті позову відмовлено.
Постанову суду мотивовано тим, що Інспекцією не спростовано факти господарської діяльності, які підтверджені поданими платником належними первинними документами і зумовлюють право Підприємства на податковий кредит та витрати для цілей податкового обліку.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2014 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено частково; визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення від 16.05.2014 № 0000082200, від 16.05.2014 № 0000092200 та від 14.08.2014 № 00001922004; в іншій частині позову відмовлено. При цьому, досліджуючи правомірність відображення платником у податковому обліку податкового кредиту та витрат в оспорюваних сумах, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції в цій частині щодо відповідності цих облікових даних критерію документальної підтвердженості; водночас апеляційний суд зауважив на протиправності оскарження платником рішення Головного управління Міндоходів в Одеській області від 16.06.2014 № 1305/10/15-32-10-02-07, яке прийнято у доюрисдикційній процедурі та саме по собі не породжує юридично значущих наслідків для платника.
Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати оскаржувані рішення та повністю відмовити у задоволенні позову Підприємства. Мотивуючи касаційні вимоги, Інспекція зазначає, що всупереч вимогам підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК) платник не надав під час перевірки первинних облікових документів на підтвердження задекларованих витрат та податкового кредиту з ПДВ; наданий позивачем у ході судового розгляду справи пакет документів також не містить достатніх відомостей про обсяг і зміст господарських операцій, не дозволяє встановити дійсне переміщення активів у процесі їх виконання. Також відповідач посилається на установлені у ході проведення контрольно-перевірочних заходів обставини щодо фіктивного характеру діяльності постачальника Підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ВЕТЕК», що спростовує виконання задекларованих поставок цим контрагентом в адресу позивача.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням з такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено позапланову виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 01.03.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 01.03.2014.
Результати перевірки відображені в акті від 28.04.2014 № 460/22-00/22484671, в якому зазначено, зокрема, про відсутність у позивача будь-яких первинних облікових документів на підтвердження сформованого податкового кредиту та витрат для цілей оподаткування.
Наведений факт слугував підставою для прийняття Інспекцією: податкового повідомлення-рішення від 16.05.2014 № 0000082200, за яким Підприємству збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 1 843 176 грн. за основним платежем та на 460 794 грн. за штрафними санкціями; податкового повідомлення-рішення від 16.05.2014 № 0000092200 про нарахування платникові грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1 649 457 грн. за основним платежем та 412 364 грн. за штрафними санкціями.
У процедурі адміністративного оскарження Інспекцією було додатково нараховано Підприємству штрафні санкції з ПДВ у сумі 460 794 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 14.08.2014 № 0000192200.
Сервіси для юристів