ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"30" березня 2016 р. м. Київ К/800/14546/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Донця О.Є.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Березівського районного суду Одеської області від 25 червня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Новоселівської сільської ради Березівського району Одеської області, Реєстраційної служби по Березівському району Березівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області, треті особи: ОСОБА_2, Відділ Держземагентства у Березівському районі Одеської області, про скасування рішень, визнання недійсними та скасування Державних актів на право власності на земельну ділянку,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Новоселівської сільської ради Березівського району Одеської області, Реєстраційної служби по Березівському району Березівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області, треті особи: ОСОБА_2, Відділ Держземагентства у Березівському районі Одеської області, про скасування рішень Новоселівської сільської ради від 22.01.1997 № 01 та від 16.12.2009 №582-V, визнання недійсними та скасування Державних актів на право власності на земельну ділянку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок прийняття сільською радою оскаржуваних рішень позивача позбавлено права власності частини його земельної ділянки.
Постановою Березівського районного суду Одеської області від 25 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року, позов задоволено частково: визнані протиправними та скасовані рішення Новоселівської сільської ради від 22.01.1997 № 01 та від 16.12.2009 №582-V. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є сусідами, проживають на АДРЕСА_2 відповідно, що розташовані на території Новоселівської сільської ради Березівського району Одеської області.
Відповідно до рішення виконкому Новоселівської сільської ради Березівського району Одеської області від 16.04.1997 №27 ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - житловий будинок із господарськими будівлями, розташований під АДРЕСА_1 житловою площею 28,5 кв.м. і загальною площею 50,9 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 0,3491 га, що належить позивачу на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 20.05.1997 НОМЕР_1
На підставі рішень Новоселівської сільської ради Березівського району Одеської області від 22.01.1997 №01 і від 16.12.2009 №582-V ОСОБА_4 видані два держаних акта на право приватної власності на земельну ділянку НОМЕР_2 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,2500 га, та НОМЕР_3 для ведення особистого селянського господарства площею 0,1543 га.
Вказуючи, що рішеннями Новоселівської сільської ради Березівського району Одеської області від 22.01.1997 №01 і від 16.12.2009 №582-V його незаконно позбавлено права власності на частину земельної ділянки, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Новоселівською сільською радою Березівського району Одеської області при прийнятті оскаржуваних рішень порушені порядок та процедура їх прийняття, що привело до порушень права позивача, як власника суміжної земельної ділянки.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
З матеріалів справи убачається, що предметом даного спору є законність рішення Новоселівської сільської ради Березівського району Одеської області від 22.01.1997 №01, яким вирішено передати у приватну власність земельні ділянки, які раніше були надані у користування, зокрема: громадянці ОСОБА_4 - земельну ділянку площею 0,28 га, та рішення Новоселівської сільської ради Березівського району Одеської області від 16.12.2009 №582-V, яким внесено зміни до рішення ради від 22.01.1997 №01 в частині площі та цільового призначення земельної ділянки, переданої у власність ОСОБА_4
За змістом позовної заяви, позивач, як на підставу для скасування оскаржуваних рішень, вказує на допущені порушення чинного законодавства при складанні технічної документації на спірну земельну ділянку та при оформленні третьою особою державних актів на право власності на спірну земельну ділянку.
Скасовуючи рішення Новоселівської сільської ради Березівського району Одеської області від 22.01.1997 №01 і від 16.12.2009 №582-V ОСОБА_4, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав на наявність порушень під час оформлення акту прийому-передачі межових знаків на зберігання по земельним ділянкам, а також в додатку до акту прийому передачі межових знаків на зберігання по земельним ділянкам (одна із стадій складення технічної документації), а саме: позивач не був вказаний як сумісний землекористувач в порушення пунктів 2, 6 розділу 2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 №43.
Також, суд першої інстанції вказав, що в порушення статті 198 Земельного кодексу України при складанні технічної документації по складанню Державних актів на ім'я ОСОБА_4 не було проведено геодезичного встановлення меж земельної ділянки, не були узгодженні межі земельної ділянки із суміжним землекористувачем, узгодження меж земельної ділянки відбулось лише за власним розсудом відповідача.
Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що всі доводи судів попередніх інстанцій щодо протиправності рішень Новоселівської сільської ради Березівського району Одеської області від 22.01.1997 №01 і від 16.12.2009 №582-V стосуються процедури отримання ОСОБА_4 державних актів на право власності на спірну земельну ділянку.
Посилання судів попередніх інстанцій на порушення порядку складення технічної документації, як на підставу для скасування оскаржуваних рішень, не заслуговують на увагу, оскільки зазначені правовідносини виникли вже після прийняття Новоселівською сільською радою Березівського району Одеської області оскаржуваних рішень.
Будь-яких інших доводів, які б свідчили про незаконність рішень Новоселівської сільської ради Березівського району Одеської області від 22.01.1997 №01 і від 16.12.2009 №582-V позивачем не наведено, а судами попередніх інстанцій не встановлено.
Крім того, вказуючи на порушення відповідачем процедури та порядку прийняття оскаржуваних рішень, суди попередніх інстанцій не вказали з посиланням на норми законодавства в чому саме полягають порушення сільською радою процедури та порядку прийняття оскаржуваних рішень.
Сервіси для юристів