Постанова ВАСУ від 30.01.2014 року

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" січня 2014 р. м. Київ К/9991/76568/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого судді Мороз Л.Л.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Маслія В.І.,

розглянула в порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2012 року у справі за позовами ОСОБА_3, ОСОБА_2 до Драгомирчанської сільської ради, третя особа: ОСОБА_4, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3, ОСОБА_2 звернулись у суд з адміністративним позовом до Драгомирчанської сільської ради, в якому просили, з урахуванням уточнень, визнати протиправними та скасувати: рішення 18-ої сесії 5-го скликання сільської ради від 22.10.2009 р. про відмову ОСОБА_3 у виділенні земельної ділянки площею 0,25 га., з яких 0,12 га. для ведення садівництва та 0,13 га. для ведення особистого селянського господарства, що по АДРЕСА_1; про відмову ОСОБА_2 у виділенні земельної ділянки площею 0,25 га. для ведення особистого селянського господарства, що по АДРЕСА_1; рішення ради від 22.10.2009 р. про видачу ОСОБА_4 дозволу на вибір земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,25 га. по АДРЕСА_1, визнати протиправним та скасувати рішення Драгомирської сільської ради від 02.09.2010 року № 448 про затвердження ОСОБА_4 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,2414 га., що по АДРЕСА_1, передачу йому земельної ділянки у власність та видачу державного акту та зобов'язати сільську раду повторно розглянути заяви позивачів про виділення їм земельних ділянок.

Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 23.06.2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 року постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 23.06.2011 року скасовано, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення 18-ої сесії 5-го скликання сільської ради від 22.10.2009 р. про відмову ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у виділенні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,25 га по АДРЕСА_1, визнано протиправним та скасовано рішення Драгомирської сільської ради від 22.10.2009 р. про видачу ОСОБА_4 дозволу на вибір земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,25 га. по АДРЕСА_1, визнано протиправним та скасовано рішення Драгомирської сільської ради від 02.09.2010 року № 448 про затвердження ОСОБА_4 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,2414 га., що по АДРЕСА_1, передачу йому земельної ділянки у власність та видачу державного акту та зобов'язати сільську раду у місячний строк розглянути заяви позивачів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_4 подав до суду апеляційної інстанції заяву про перегляд за нововиявленими обставинами вище згаданої постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 року.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2012 року заяву ОСОБА_4 задоволено, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 року скасовано. Постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 23.06.2011 року залишено без змін.

Не погоджуючись з судовим рішенням апеляційної інстанції, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до Вищого адміністративного суду України касаційні скарги у яких, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції.

Розгляд касаційної скарги здійснено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неприбуттям сторін у судове засідання.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.09.2009 року позивач ОСОБА_3, як учасник бойових дій, звернувся до Драгомирчанської сільської ради із заявою про виділення йому земельної ділянки загальною площею 0,25 га, що по АДРЕСА_1, з яких 0,12 га для ведення садівництва та 0,13 га для ведення особистого селянського господарства. 25.05.2009 року позивач ОСОБА_2 звернувся з заявою до Драгомирчанської сільської ради про надання йому земельної ділянки, що по АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства, згідно рішення XIV сесії IV скликання Драгомирчанської сільської ради № 20 від 16.12.2004 року позивачу ОСОБА_2 надано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження і відведення земельної ділянки за вказаною вище адресою для облаштування дитячого спортивно-відпочинкового майданчика. 12.08.2009 року ОСОБА_4 звернувся із заявою до Драгомирчанської сільської ради про надання йому земельної ділянки площею 0,25 га для ведення особистого селянського господарства, що по АДРЕСА_1. Рішенням Драгомирчанської сільської ради 18-ої сесії 5-го скликання від 22.10.2009 року позивачам відмовлено у виділенні їм земельної ділянки, а вказану земельну ділянку виділено ОСОБА_4

Рішенням Драгомирчанської сільської ради від 22.10.2009 р. ОСОБА_4 надано дозвіл на вибір земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,25 га. по АДРЕСА_1, а рішенням Драгомирчанської сільської ради від 02.09.2010 року № 448 затверджено ОСОБА_4 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,2414 га., що по АДРЕСА_1.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 року за нововиявленими обставинами, вважав нововиявленими такі обставини.

ОСОБА_4 отримав для приватизації земельної ділянки відповідні висновки, а саме: висновок відділу регіонального розвитку містобудування і архітектури Тисменицької райдержадміністрації Івано-Франківської області № 01-15/2734 від 30.10.2009 року; Висновок управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області від 12.11.2009 року № 07-10/5605; Висновок Тисменицької районної санітарно-епідеміологічної станції від 09.11.2009 року № 1829; Висновок відділу культури та туризму Тисменицької районної державної адміністрації від 04.11.2009 року № 1104; Висновок управління Держкомзему у Тисменицькому районі Головного управління Держкомзему у Івано-Франківській області Державного комітету України по земельних ресурсах № 05-1 1/0004 віл 13.01.2010 року; висновок відділу регіонального розвитку містобудування і архітектури Івано-Франківської області від 28.12.2009 року; висновок Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області від 27.01.2010 року № 236; висновок Тисменицької районної санітарно-епідеміологічної станції від 26.01.2010 року № 161; висновок відділу культури та туризму Тисменицької районної державної адміністрації від 25.01.2010 року № 39.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції відносно того, що наведені обставини є нововиявленими.

Порядок провадження за нововиявленими обставинами врегульовано нормами розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

З аналізу норм розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не були і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Отже, обставини, про які було відомо або могло бути відомо заявнику до винесення рішення не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами глави 4 розділу IV КАС України.