ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"29" вересня 2015 р. м. Київ К-39862/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Головуючого судді Малиніна В.В.,суддів Ліпського Д.В., Швеця В.В. розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства фінансів України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2010 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України, Кабінету Міністрів України, апеляційного суду Донецької області про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної судової адміністрації України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Апеляційного суду Донецької області про стягнення з Державної судової адміністрації України 173 217.98 грн. недоплаченої заробітної плати, яка утворилась в результаті неправильного застосування розміру мінімальної заробітної плати при розрахунку посадового окладу судді та про зобов'язання з 01 червня 2010 року виплачувати заробітну плату, нарахування якої проводити, виходячи із середнього заробітку, розрахованого відповідно до діючого на цей момент мінімального розміру заробітної плати.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2010 року позов було задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України по виконанню Постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03 вересня 2005 року «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» щодо нарахування посадового окладу позивачеві у відповідності до встановленої мінімальної заробітної плати. Стягнуто з Державної судової адміністрації України на користь позивача недоплачену заробітну плату за період з 01.01.2006 року по 31.05.2010 року включно у розмірі 173217 гривень 98 копійок. В решті позовних вимог -відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково. Визнано незаконною бездіяльність Апеляційного суду в Донецькій області щодо непроведення перерахунку заробітної плати позивача з 19.08.2009 року по липень 2010 року включно з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 в редакції станом на 31.12.2005 року та неподання до Державної судової адміністрації України змін до посадового окладу позивача із зазначенням розміру заробітної плати виходячи із 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, з 22 травня 2008 року по липень 2010 року включно надбавки за вислугу років у розмірі 30 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас. Визнано незаконною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо невжиття заходів з повного фінансування заробітної плати позивача з 19 серпня 2009 року по липень 2010 року включно з розрахунку посадового окладу та грошового забезпечення в розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, з 22 травня 2008 року по липень 2010 року включно надбавки за вислугу років у розмірі 30 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас. Визнано незаконною бездіяльність Міністерства фінансів України, щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати позивача з 19 серпня 2009 року по липень 2010 року включно з розрахунку посадового окладу в розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат станом на момент проведення виплат, з 22 травня 2008 року по липень 2010 року включно надбавки за вислугу років у розмірі 15 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас. Зобов'язано Апеляційний суд Донецької області провести перерахунок позивачеві з 22 травня 2008 року по липень 2010 року включно надбавки за вислугу років у розмірі 30 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а з 19 серпня 2009 року по липень 2010 року включно перерахунок заробітної плати, визначивши її розмір з урахуванням посадового окладу у розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат. Після перерахунку здійснити виплату недоплачених сум з утриманням обов'язкових податків та зборів з одночасним поданням до Державної судової адміністрації України змін до посадового окладу. Зобов'язано Міністерство фінансів України профінансувати вказані виплати. Зобов'язано Державну судову адміністрацію України виділити Апеляційному суду Донецької області з єдиного рахунку Державного бюджету України № 35213015004024, відкритого у Державному казначействі України МФО 820172, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої з 22 травня 2008 року по липень 2010 року включно надбавки за вислугу років у розмірі 30 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а з 19 серпня 2009 року по липень 2010 року включно заробітної плати, обчисленої з урахуванням посадового окладу, виходячи з 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на момент проведених виплат з 19.08.2009 року по липень 2010 року включно з урахуванням раніше проведених виплат. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Вважаючи, що рішення суду першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, Міністерство фінансів України звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, в задоволені позову відмовити.
Позивач та інші відповідачі письмових заперечень або доповнень на касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України не надали.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга заявника підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що позивач - працює на посаді судді Апеляційного суду Донецької області з 12 березня 1998 року. Позивачу були присвоєні 09.04.1998 року, 10.04.2003 року, 23.05.2008 року відповідно третій, другий та перший кваліфікаційні класи судді. Дані факти підтверджуються відповідними записами у трудовій книжці.
Згідно довідок Апеляційного суду Донецької області заробітна плата позивача розраховувалася виходячи з мінімального розміру заробітної плати - 332 гривні.
Вважаючи, що розмір її заробітної плати з січня 2006 року виплачувався не у повному обсязі, так як визначався кратному розмірі мінімальної заробітної плати у сумі 332,00 грн., а не з розміру мінімальної заробітної плати, яка встановлена законодавчими актами, звернулась із цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанції, де суд апеляційної інстанції звузив часові рамки спірного періоду, визначивши, при цьому, складові встановленої заборгованості, та виокремивши конкретно визначену суму, встановили про наявність недоплати по заробітній платі позивача.
Проте з такими висновками колегія судів Вищого адміністративного суду України не погоджується та вважає їх передчасними, з огляду на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про оплату праці суддів» від 3 вересня 2005 року № 865, яка набрала чинності з 1 січня 2006 року, було затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6, які розраховано виходячи з кратності до мінімальної заробітної плати, а також розміри надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи.
Постановою Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» від 21 грудня 2005 року № 1243 встановлено, що для вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів, розміри посадових окладів яких визначаються залежно від кількості розмірів мінімальної заробітної плати, зокрема, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 та іншими нормативно-правовими актами, розміри посадових окладів встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати перерахунок не проводиться.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 року № 1310 Постанову № 865 доповнено пунктом 4-1, відповідно до положень якого розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 19 березня 2007 року визнано протиправним та скасовано пункт 4-1 Постанови № 865.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2007 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 жовтня 2009 року постанову Печерського районного суду м. Києва від 19 березня 2007 року в частині визнання протиправним та скасування пункту 4-1 Постанови № 865 залишено без змін.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2009 року, визнано незаконними постанови Кабінету Міністрів України «Про питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» від 21 грудня 2005 року № 1243 в частині встановлення розміру посадового окладу суддям; пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005р. № 865» від 31 грудня 2005 року № 1310 та пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 3 вересня 2005 року № 865.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 13 квітня 2011 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2009 року скасовано, у задоволенні позову про визнання незаконними та скасування зазначених постанов Кабінету Міністрів України відмовлено.
За правилами частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, а також для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Враховуючи викладене, постанова Печерського районного суду м. Києва від 19 березня 2007 року була обов'язковою з 3 грудня 2007 року (дати набрання нею законної сили) до 1 січня 2012 року (дати втрати чинності скасованої нею постанови Кабінету Міністрів України), а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2008 року - з 19 серпня 2009 року (дати набрання нею законної сили) до 13 квітня 2011 року, дати її скасування постановою Вищого адміністративного суду України.
Проте, постанова Печерського районного суду м. Києва від 19 березня 2007 року не може бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки нею визнано протиправним та скасовано лише пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 3 вересня 2005 року № 865, відповідно до положень якого розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться.
Сервіси для юристів