ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"29" вересня 2015 р. м. Київ К/800/42790/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Заяць В.С., Мороз В.Ф.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у справі
за позовом Управління капітального будівництва Львівської міської ради
до відповідача Державної фінансової інспекції у Львівській області
з участю третьої особи без самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОНУР Конструкціон Інтернешнл»
про визнання протиправними та скасування вимог, -
В С Т А Н О В И В :
25.01.2013р. до суду надійшов позов управління капітального будівництва Львівської міської ради (далі Управління міськради) про визнання протиправною та скасування вимоги Державної фінансової інспекції у Львівській області (далі Фінінспекція) від 26.12.2012 р. №06-15м/9719.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.02.2014 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2014 р., позов задоволено.
Не погодившись з судовими рішеннями, Фінінспекція звернулася з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог.
У своїх запереченнях третя особа вважає рішення судів законними та обґрунтованими.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками проведеної відповідачем позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управлінням міськради за період з 1.01.2010р. по 1.06.2012р. складено акт від 2.11.2012р. №06-24/27 та направлено в адресу позивача вимогу від 26.12.2012р. №06-15м/9719 про усунення виявлених порушень.
Зокрема, у вимозі зазначено, що при проведенні перевірки встановлено завдання збитків від завищення вартості виконаних робіт, встановлено їх розмір та запропоновано здійснити дії щодо відшкодування завданих збитків.
Відповідно до статті 2442 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
В своїй постанові від 25.11.2014 року у справі №21-442а14 Верховний Суд України зазначив наступне :
«Верховний Суд України вирішував питання про усунення розбіжностей наведених норм права та у рішенні від 15 квітня 2014 року (справа N 21-40а14) зазначив таке.
Згідно з Положенням Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів <…> (підпункт 4 пункту 4 Положення).
Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Положенням також установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону N 2939-XII, згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
Сервіси для юристів