Постанова ВАСУ від 29.07.2026 року у справі №460/7936/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року

м. Київ

справа № 460/7936/25

адміністративне провадження № К/990/22998/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів - Берназюка Я.О., Шевцової Н.В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України (далі - МО України) на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року у складі колегії суддів: Запотічного І.І. (головуючий), суддів: Довгої О.І., Шинкар Т.І. у справі за позовом ОСОБА_1 до МО України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У травні 2025 року позивачка звернулася до суду з позовом у якому просила:

- визнати протиправними дії МО України з виплати ОСОБА_1 суми одноразової грошової допомоги у розмірі 1/5 частини від 15 000 000,00 грн, у сумі 3 000 000,00 грн та ділення залишку коштів на 40 щомісячних платежів у розмірі 300 000,00 грн,

- зобов`язати МО України донарахувати та виплатити ОСОБА_1 несплачену частину одноразової грошової допомоги у розмірі: 11 400 000,00 грн - одним платежем.

2. Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 3 листопада 2025 року у задоволенні позову відмовив.

3. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 22 квітня 2026 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позов задовольнив.

Визнав протиправними дії МО України з виплати ОСОБА_1 суми одноразової грошової допомоги у розмірі 1/5 частини від 15 000 000 грн, у сумі 3 000 000 грн та ділення залишку коштів на 40 щомісячних платежів у розмірі 300 000 грн кожен.

Зобов`язав МО України виплатити ОСОБА_1 невиплачену частину одноразової грошової допомоги передбачену протокольним рішенням від 13 грудня 2024 року №283/168 одним платежем без поетапного розстрочення з врахуванням раніше виплачених сум.

4. Суди попередніх інстанцій встановили:

4.1 ОСОБА_1 є сестрою солдата ОСОБА_2 .

4.2 Відповідно до сповіщення про смерть (загибель) № НОМЕР_1 , у якому зазначено, що солдат ОСОБА_2 навідник 1 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 6 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 в Донецькій області внаслідок отримання травми декількох ділянок тіла, вибухова травма, ушкодження внаслідок військових дій від вибухів та осколків.

4.3 Позивачка подала до відповідача необхідні документи щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю).

4.4 Володимирецький районний суд Рівненської області рішенням від 9 липня 2024 року у справі №556/1050/24 встановив факт перебування ОСОБА_1 на утриманні загиблого брата ОСОБА_2

4.5 У витязі з протоколу засідання комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 13 грудня 2024 року №283/168 зазначено, що розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 - сестрі загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 31 травня 2022 року та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 20 січня 2023 року №321/КЦ/497 в сумі 15 000 000,00 грн.

4.6 На картковий рахунок позивачки зараховано виплату на суму 3 000 000,00 грн.

4.7 ОСОБА_1 вважаючи дії відповідача щодо виплати їй одноразової грошової допомоги частинами (поетапно) протиправними, звернулася до суду з цим позовом.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, МО України звернулося з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

5.1 На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, не врахував висновки, які викладені у постановах Верховного Суду від 23 липня 2024 року у справі №280/3308/23 (у якій викладено висновок про те, що правовідносини щодо призначення допомоги тривають до моменту прийняття рішення комісією, і орган зобов`язаний застосовувати регулювання, чинне на момент прийняття рішення), від 31 березня 2021 року у справі №803/1541/16 (у якій зазначено, що у разі зміни регулювання до прийняття рішення, суб`єкт владних повноважень не може застосовувати нечинне законодавство).