Постанова ВАСУ від 29.07.2026 року у справі №240/10825/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року

м. Київ

справа № 240/10825/25

адміністративне провадження № К/990/429/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В. Е.,

суддів: Смоковича М. І., Уханенка С. А.,

перевіривши касаційну скаргу адвоката Дубка Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року (суддя Попова О. Г.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року (головуючий суддя Біла Л. М., судді: Моніч Б. С., Гонтарук В. М.) у справі № 240/10825/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у незастосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) у редакції, чинній з 29 січня 2020 року, при обчисленні в період з 19 квітня 2022 року по 19 травня 2023 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме невизначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та доплатити за період з 19 квітня 2022 року по 19 травня 2023 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 Постанови № 704, у редакції, чинній з 29 січня 2020 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Роз`яснено позивачу, що йому необхідно усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а також, що в разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

3. Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо проведення перерахунку грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 19 травня 2023 року, однак заяви про поновлення вказаного строку із зазначенням поважних причин пропуску строку не надано.

4. Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 28 квітня 2025 року продовжив строк залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 , встановлений ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року.

Суд роз`яснив, що позивачу необхідно усунути зазначені в ухвалі недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху, а також якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

5. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року, позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії повернуто позивачу.

6. Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 особі, яка її подала, Житомирський окружний адміністративний суд указав, що, оскільки позивачем, як у встановлений ухвалою граничний строк, так і станом на 20 травня 2025 року, не було усунуто недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 28 квітня 2025 року, позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню.

7. Залишаючи без змін ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року, суд апеляційної інстанції зазначив, що безумовною підставою для повернення позовної заяви є, в тому числі, і невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, що і стало в даному випадку підставою для прийняття спірної ухвали.

8. Сьомий апеляційний адміністративний суд також указав, що він не дає оцінки аргументації апелянта стосовно дотримання ним строків звернення до суду у даній категорії справ, які б давали можливість відкрити провадження в адміністративній справі, оскільки вони не спростовують факт невиконання вимог позивачем ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року про залишення позовної заяви без руху.

9. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком Житомирського окружного адміністративного суду, що позовна заява підлягає поверненню, оскільки позивачем не усунуті недоліки, викладені в ухвалі суду від 18 квітня 2025 року, а відтак доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали від 20 травня 2025 року допущені порушення норм матеріального або процесуального права.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в касаційній скарзі вимог

10. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, адвокат Дубок С. М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено процесуальне законодавство в частині початку відліку строку звернення до суду.

11. На думку скаржника, застосуванню підлягає тримісячний строк звернення до суду з моменту, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, а саме з дня одержання ним письмового повідомлення про нараховані та виплачені йому спірні суми. Водночас, незаконна бездіяльність відповідача в частині ненадання позивачу письмового повідомлення про виплачені останньому кошти є об`єктивно непереборною позивачем обставиною, яка не залежить від волевиявлення позивача. Така обставина є дійсно істотною перешкодою та створює труднощі, що унеможливили своєчасне звернення позивача до суду. Наслідки такої бездіяльності відповідача не можуть бути підставами для позбавлення позивача права на звернення до суду. Позивач не може зазнавати негативних наслідків протиправної бездіяльності відповідача.

12. Скаржник вважає, що позивача повідомили про нараховані йому за час служби суми грошового забезпечення в квітні 2025 року. Отже, відлік тримісячного строку звернення до суду для позивача розпочався з квітня 2025 року. Позов надіслано до суду в квітні 2025 року, тобто в межах тримісячного строку звернення до суду з моменту повідомлення позивача про виплачені за час служби суми.