ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"29" червня 2016 р. м. Київ К/800/46605/15
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Голубєва Г.К., Юрченко В.П.,
за участю секретаря Загороднього А.А.
та представників сторін:
позивача - Фуклєвої А.В.,
відповідача - Макаренка С.В.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - Інспекція)
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.06.2015
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015
у справі № 2а-0870/2379/11
за позовом публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (далі - Товариство)
до Інспекції
про скасування податкових повідомлень-рішень.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов подано про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2010 № 0000770808/0 (від 11.11.2010 № 0000770808/1), за яким позивачеві нараховано податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 4 896 173,10 грн. (у тому числі 3 766 287 грн. за основним платежем та 1 129 886,10 грн. за штрафними санкціями), а також податкового повідомлення-рішення від 20.10.2010 № 0000780808/0 (від 11.11.2010 № 0000780808/1), згідно з яким Товариству визначено суму завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за червень, липень 2010 року в загальному розмірі 2 393 910 грн.
Справа розглядалася судами неодноразово. Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.02.2015 прийняті у справі судові акти скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому касаційний суд дійшов висновку про неповноту встановлення судами обставин справи щодо наявності у платника розумної ділової мети при реалізації металопродукції за нерентабельними цінами, щодо спрямованості цих операцій на одержання економічного ефекту та щодо виявлення причин їх збитковості.
За наслідками нового розгляду справи постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.06.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015, позов задоволено. У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що підставою для продажу платником металопродукції за ціною нижчою собівартості слугували об'єктивні ринкові фактори, а саме - підвищення ціни на електроенергію та зниження цін на алюміній на світовому ринку.
Не погоджуючись з наведеними висновками судів попередніх інстанцій, Інспекція звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові акти та повністю відмовити у задоволенні даного позову. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що платником не подано належного економічного обґрунтування щодо систематичного продажу металопродукції за заниженою ціною з оцінкою ризиків та плануванням витрат; операції платника, які мають завідомо збитковий характер, не породжують юридичних наслідків у податковому обліку платника та не можуть виступати підставою для отримання платником податкової вигоди.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням з такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що оспорювані податкові повідомлення-рішення були прийняті Інспекцією за наслідками позапланової виїзної перевірки Товариства з питань достовірності нарахування від'ємного значення ПДВ та декларування бюджетного відшкодування за червень, липень 2010 року, оформленої актом від 08.10.2010 № 327/08-08/00194122. Перевіркою виявлено факт здійснення платником збиткових операцій з продажу металопродукції за ціною нижче собівартості та спрямування цих операцій на отримання економічного ефекту виключно за рахунок отримання бюджетного відшкодування ПДВ.
В ухвалі від 25.02.2015 з даної справи Вищий адміністративний суд України, керуючись положеннями підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», сформував правовий висновок про те, що однією з визначальних умов формування податкового кредиту є придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у господарській діяльності платника податків. Мета отримання доходу є кваліфікуючою ознакою господарської діяльності, що передбачає наявність розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності в цілому, а відтак і в кожній господарській операції, з яких складається господарська діяльність платника. Господарська операція, спрямована на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є об'єктивним процесом здійснення господарської діяльності, яка опосередковується комерційним ризиком неодержання очікуваного доходу. Втім віднесення таких операцій до господарських можливе у випадках обґрунтування платником податку економічних причин чи ділової мети (зважаючи на ризики підприємницької діяльності) укладення угод за ціною нижчою за виробничу собівартість.
Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в його постанові від 09.06.2015 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська фабрика гофротари» до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
На підставі цього Вищий адміністративний суд України зазначив, що для правильного вирішення цього спору судам слід було перевірити заплановані очікування платника від виконання зазначених операцій з урахуванням оцінки ризиків та відповідності дій платника звичаям ділового обороту, визначити відповідність застосованих платником цін при виконанні спірних операцій об'єктивним ринковим факторам ціноутворення тощо.
В силу вимог частини п'ятої статті 227 КАС висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляд справи.
Втім зі змісту оскаржуваних судових актів не вбачається установлених обставин, які б зумовили об'єктивну збитковість спірних операцій.
Сервіси для юристів