Постанова ВАСУ від 29.05.2014 року

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2014 р. м. Київ К/9991/32572/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Східної митниці та Приватного підприємства «Wef trans»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.05.2011

у справі №2а/0570/1796/2011

за позовом Приватного підприємства «Wef trans»

до Східної митниці

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Wef trans» (далі по тексту - позивач, ПП «Wef trans») звернулося до суду з адміністративним позовом до Східної митниці (далі по тексту - відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 29.11.2010 №78.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2011, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.05.2011, позов задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.11.2010 №78 в частині зобов'язання ПП «Wef trans» сплатити штраф в розмірі 50% від суми штрафних санкцій в розмірі 993,88 грн., визначених податковим повідомленням-рішенням №70/19 від 22.05.2006. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у позові, та ухвалити нове рішення в цій частині про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог, та ухвалити нове рішення в цій частині про відмову у позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.11.2010 посадовими особами Східної митниці було складено акт №10 про нарахування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань в розмірі 50% від суми податкового боргу. Податкове повідомлення форми «Ш» №78 від 29.11.2010, згідно з яким на підприємство були нараховані штрафні санкції у розмірі 50 % за затримку граничного строку сплати суми податкового зобов'язання в натурі на 735 календарних днів, було направлено ПП «WEF TRANS». Сума штрафу складає 10435,74 грн.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 29.11.2010 №78 в частині зобов'язання ПП «Wef trans» сплатити штраф в розмірі 50% від суми штрафних санкцій в розмірі 993,88 грн., визначених податковим повідомленням-рішенням від 22.05.2006 №70/19, суди попередніх інстанцій виходили з того, що указаний штраф, не може вважатися зобов'язанням з основного платежу. Нарахування штрафних санкцій на цю суму суперечить вимогам п. 1.5 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначається, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 зазначеного Закону податкове зобов'язання - зобов'язання сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з пунктом 1.3 цієї статті податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

За визначенням пункту 1.5 цієї статті штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без нарахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Виходячи із системного аналізу наведених норм можна дійти висновку, що сума штрафних санкцій за змістом Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є складовою податкового зобов'язання, а отже оскаржувані рішення в частині задоволення позовних вимог є необґрунтованими.

Стосовно доводів позивача, що при розрахунку періоду затримки не було враховано той факт, що 30.11.2009 постановою Донецького окружного адміністративного суду ПП «WEF TRANS» було надано відстрочку виконання постанови адміністративного суду строком на 6 (шість) місяців, тобто до 30.05.2010. Таким чином, позивач вважає, що строк виконання зобов'язання з погашення податкової заборгованості настав 31.05.2010.