ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 580/10568/23
касаційне провадження № К/990/32326/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Презента Преміум» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 (суддя Гайдаш В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2024 (головуючий суддя - Єгорова Н.М., судді Сорочко Є.О., Чаку Є.В.) у справі у справі №580/10568/23 за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Презента Преміум» про зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у Черкаській області (далі у тексті - позивач, Управління, контролюючий орган) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Презента Преміум» (далі - відповідач, Товариство, платник), в якому просило суд зобов`язати Товариство укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості на Управління.
На обґрунтування позову позивач зазначив, що станом на 19.07.2023 у Товариства рахується податковий борг у розмірі 6542221,77 грн. На виконання вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Порядку використання дебіторської заборгованості та/або майна юридичної особи як джерел погашення податкового боргу платника податків та/або відокремленого підрозділу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №585 (далі - Порядок №585), позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення про визначення джерелом погашення податкового боргу дебіторської заборгованості платника податків. У зв`язку з відсутністю відповіді відповідача на вказане повідомлення, контролюючий орган звернувся до суду з цим позовом.
Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 11.01.2024, залишеним без з мін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2024, позов задовольнив: зобов`язав Товариство укласти з Управлінням договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості на Управління.
Задовольняючи позов, суди дійшли висновку про те, що позивач вчинив всі дії, передбачені пунктом 87.5 статті 87 ПК України та пунктом 4 розділу II Порядку №585, для того, щоб укласти з відповідачем договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості, проте останній, маючи податковий борг, ухиляється від укладення такого договору.
Відповідач, не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на ухвалення судових рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, не дослідження обставин справи, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження судового рішення у цій справі скаржник визначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо правильного тлумачення і застосування норм пункту 87.5 статті 87 ПК України.
Також, у касаційній скарзі Товариство зазначає, що судами попередніх інстанцій не було в достатній мірі здійснено (вжито) всіх заходів для з`ясування істотних обставин даної справи, з боку суду не було прояву активного судового арбітру, метою якого є встановлення всіх обставин справи та дослідження доказів.
Відповідач доводить, що суди не дослідили і не надали оцінку тому, що платник у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2020 року допустив помилку, яку у подальшому виправив шляхом подання уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за березень 2020 року. Вважає, що контролюючий орган безпідставно не прийняв до уваги уточнюючий розрахунок Товариства, який, на думку платника, впливає на визначення суми заборгованості платника з податку на додану вартість.
Товариство у касаційній скарзі посилається на те, що суди в порушення вимог процесуального законодавства не забезпечили повне і всебічне дослідження обставин справи, зокрема, щодо повноти вжитих контролюючим органом заходів, які передують зверненню до суду про зобов`язання платника, який має податковий борг, укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості цього платника на контролюючий орган.
Скаржник наполягає на тому, що суд не перевірив наявність в нього заборгованості і зазначає, що в нього заборгованість зі сплати податку на додану вартість відсутня, тому і відсутні підстави для укладання договору про переведення права вимоги дебіторської заборгованості на позивача.
Також скаржник покликається на недослідження судами обставин, які були встановлені у справі №580/3367/24, предметом спору в якій є визнання протиправними дій контролюючого органу щодо визначення джерелом погашення податкового боргу дебіторської заборгованості платника податків, та зобов`язання контролюючий орган утриматися від дій з визначення джерелом погашення податкового боргу дебіторської заборгованості платника податків до здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або встановлення недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу.
Також, як підставу касаційного оскарження відповідач вказує підпункти "а" та "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики і має виняткове значення для нього.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 25.09.2024 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просив залишити їх без змін та відмовити відповідачу у задоволенні касаційної скарги з підстав того, що Товариство має заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість, з огляду на що суди дійшли правильного висновку про наявність підстав для укладання договору про переведення права вимоги дебіторської заборгованості на Управління.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 28.04.2026 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 29.04.2026.
Переглянув судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірив повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов наступного висновку.
Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Товариство зареєстроване як юридична особа 19.06.2018, номер запису №1071020000076104, код ЄДРПОУ 42253886, місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 288, оф. 3.
Станом на 19.07.2023 у Товариства обліковується податковий борг на загальну суму 6542221,77 грн.
Управлінням було прийнято рішення від 28.10.2022 №14312/6/23-00-13-02-06 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.
Сервіси для юристів