ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 560/1318/25
адміністративне провадження № К/990/4807/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Коваленко Н.В., Стеценка С.Г.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2025 (колегія суддів у складі: головуючого судді Сапальової Т.В., суддів Шидловського В.Б., Капустинського М.М.) у справі №560/1318/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання рішення та дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
I. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У січні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Хмельницькій області), в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо нездійснення позивачу перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2025 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн, встановленого на 01.01.2025 абзацом четвертим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік";
зобов`язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2025, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн, встановленого на 01.01.2025 абзацом четвертим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік", з врахуванням раніше виплачених сум..
2. На обґрунтування позову зазначив, що відповідач протиправно відмовив позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці після прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" 19.11.2024 №4059-IX (далі - Закон №4059-IX), відповідно до якого змінився розмір складових суддівської винагороди, а саме збільшився розмір прожиткового мінімуму, з якого нараховується, зокрема, посадовий оклад судді, що є безумовною підставою для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Вважає, що відповідач має здійснити йому перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з прожиткового мінімуму працездатних осіб 3028 грн.
Стверджував, що положення статті 7 Закону №4059-IX в частині запровадження величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення розміру базового посадового окладу судді на рівні 2102 грн не відповідають приписам частини другої статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якими закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. Вважає, що за приписами Закону №4059-IX розмір прожиткового мінімуму, який враховується для визначення розміру суддівської винагороди складає 3028,00 грн, що узгоджується з висновками Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
3. Суди попередніх інстанцій установили, що ОСОБА_1 є суддею у відставці, отримує щомісячне грошове утримання відповідно до статті 142 Закону №1402-VIII та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Хмельницькій області.
4. ГУ ПФУ в Хмельницькій області листом від 14.01.2025 №717-16/В-03/8-2200/25 повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачу відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік".
5. Не погодившись з цим рішенням, позивач звернувся до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 18.02.2025 позов задовольнив. Визнав протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2025, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн, встановленого на 01.01.2025 абзацом четвертим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік". Зобов`язав ГУ ПФУ в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2025, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн, встановленого на 01.01.2025 абзацом четвертим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік", з врахуванням раніше виплачених сум.
7. Задовольняючи позов у визначеній судом частині, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на здійснення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці з 01.01.2025, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, оскільки тільки такий розмір прожиткового мінімуму може братися до уваги для визначення розміру суддівської винагороди. При цьому, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом №1402-VIII, а зміна Законом №4059-IX складової для визначення базового розміру посадового окладу судді, є порушенням гарантії незалежності суддів.
8. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 17.11.2025 апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Хмельницькій області задовольнив повністю. Скасував рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.02.2025 та ухвалив постанову, якою відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 . Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 24.04.2025 у справі №240/9028/24, в якій Суд виснував, що з 01.01.2024 для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" у розмірі 2102,00 грн. Однак суддівська винагорода для визначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці обчислена із прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн, що суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 24.04.2025 у справі №240/9028/24 та не може бути підставою для проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці. Для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" у розмірі 2102,00 грн та з 01.01.2024 не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, тому відсутні підстави для перерахунку позивачу з 01.01.2024 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА НЕЇ
9. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції у цій справі.
10. Підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, скаржник визначає положення пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
На обґрунтування цієї підстави касаційного оскарження скаржник покликається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень статті 135 Закону №1402-VIII, статті 7 Закону №4059-ІХ, приписів статей 3, 6, 4, 242 КАС України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17.02.2026 у справі №200/2309/25, від 12.09.2024 у справі №580/2522/24, від 10.01.2021 у справі №400/2031/21, від 30.11.2021 у справі №360/503/21, від 02.06.2023 у справі №400/4904/21, від 13.07.2023 у справі №280/1233/22, від 24.07.2023 у справі №280/9563/21, від 25.07.2023 у справі №120/2006/22-а, від 26.07.2023 у справі №240/2978/22, від 27.07.2023 у справі №240/3795/22, від 20.11.2023 у справі №120/709/22-а, від 28.05.2024 у справі №320/12137/20, щодо обчислення щомісячного грошового утриманні судді у відставці.
11. Одночасно у касаційній скарзі, скаржник покликається на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, мотивуючи її неправильним застосуванням судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та зазначає про наявність підстав для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.11.2025 у справі № 520/32171/24, у якій викладено правовий висновок про те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн відповідно до Закону №3460-IX і з 01.01.2024 не відбулось зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а відтак відсутні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачці як судді у відставці.
12. Також вказує на необхідність відступлення від застосованої судом апеляційної інстанції правової позиції щодо питання наявності підстав для застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня календарного року відповідно до абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», для визначення базового розміру посадового окладу судді, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2025 у справі № 240/9028/24.
13. Скаржник у касаційній скарзі доводить неврахування судом апеляційної інстанції закріплення Законом №1402-VIII, що для визначення розміру суддівської винагороди повинен братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Сервіси для юристів