Постанова ВАСУ від 29.04.2026 року у справі №420/19572/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року

м. Київ

справа №420/19572/25

адміністративне провадження № К/990/12481/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів Загороднюка А. Г., Соколова В. М.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року, ухвалену колегією суддів у складі Єщенка О. В., Бітова А. І., Градовського Ю. М., у справі № 420/19572/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів в частині, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати в частині звільнення зі служби в поліції полковника поліції ОСОБА_1 (0009658), заступника начальника управління - начальника 1-го відділу управління міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, накази від 12 травня 2025 року №1181 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських УМП ГУНП в Одеській області» та від 20 травня 2025 року №599 о/с «По особовому складу»;

- поновити полковника поліції ОСОБА_1 (0009658) з 20 травня 2025 року на посаді заступника начальника управління - начальника 1-го відділу управління міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 травня 2025 року по день поновлення на роботі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про те, що висновки Головного управління Національної поліції в Одеській області про вчинення ним дисциплінарного проступку є необ`єктивними та документально непідтвердженими. Позивач зауважував, що саме лише посилання на загальні положення Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, Правил етичної поведінки поліцейських не є достатнім для належного обґрунтування рішення про застосування у відношенні поліцейського дисциплінарного стягнення.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року відкрито провадження у цій справі.

03 липня 2025 року Головне управління Національної поліції в Одеській області звернулось до суду першої інстанції із заявою, в якій просило залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 у зв`язку із пропуском встановленого частиною четвертою статті Дисциплінарного статуту Національної поліції України строку звернення до адміністративного суду.

Так, відповідач наголошував на тому, що оскаржуваний наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 20 травня 2025 року №599, яким позивача звільнено зі служби в поліції, останнім отримано особисто під розписку у день видання цього наказу. Однак з цим позовом позивач звернувся до суду лише 19 червня 2025 року, тобто із пропуском строку, встановленого спеціальним законодавством.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2025 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного строку із наведенням поважних причин пропуску цього строку.

На виконання вимог зазначеної ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачем було подано клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та про поновлення цього строку.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги поданого клопотання, позивач зауважував на тому, що положення частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо встановлення п`ятнадцятиденного строку звернення до суду поширюються на поліцейського у випадку оскарження ним дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади та пониження у спеціальному званні на один ступінь. Однак у випадку позивача має місце звільнення зі служби в поліції, тобто внаслідок реалізації оспорюваних наказів позивач втратив статус поліцейського. Отже, на спірні правовідносини не поширюється дія частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, натомість застосуванню підлягають положення частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якими процесуально врегульовано строки звернення до адміністративного суду за захистом прав та інтересів у сфері публічної служби.

Головне управління Національної поліції в Одеській області подало заперечення на клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, в якому наголошувало на тому, що відповідно до частини третьої статті 122 КАС України (в частині можливості встановлення іншими законами строків звернення до суду) застосуванню у спірних правовідносинах підлягають положення частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (спеціально передбачені під час проходження служби в поліції в період дії воєнного стану).

Під час підготовчого провадження позивач, в підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду із позовом, надав до суду медичну документацію: виписку з історії хвороби терапевтичного відділення з неврологічними ліжками №5632/1175, виписку з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, згідно яких останній перебував на стаціонарному лікуванні з 29 квітня 2025 року по 15 травня 2025 року, з 16 травня 2025 року по 23 травня 2025 року перебував на амбулаторному лікуванні, з 24 травня 2025 року по 06 червня 2025 року проходив лікування в КНП «МКЛ №1» Одеської міської ради.

17 вересня 2025 року ОСОБА_1 подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 12 травня 2025 року №1181 про застосування дисциплінарних стягнень виключно в частині застосування частини 1 статті 38 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VII.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви Головного управління Національної поліції в Одеській області про залишення позову без розгляду. Визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом та поновлено цей строк.

Водночас суд першої інстанції зауважив, що до спірних правовідносин потрібно застосовувати положення частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, яка передбачає оскарження наказу про звільнення зі служби в поліції у п`ятнадцятиденний термін з дня ознайомлення із відповідним наказом.

Поряд з цим, суд першої інстанції, врахувавши повідомлені позивачем обставини та надані на їх підтвердження докази (медичну документацію), зауважив, що перебування ОСОБА_1 у період з 29 квітня 2025 року по 06 червня 2025 року на стаціонарному та амбулаторному лікуванні дійсно завдало останньому об`єктивних перешкод у своєчасному зверненні до суду з цим позовом, а саме, у встановлений законом п`ятнадцятиденний строк з дня ознайомлення з наказом про звільнення (20 травня 2025 року). Відтак, звернення із цим позовом 19 червня 2025 року відбулось без невиправданого зволікання з боку позивача.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог. Позовні вимоги ОСОБА_1 , що заявлені у первісному позові, залишено без розгляду.