ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2026 року
м. Київ
справа №320/40278/24
касаційне провадження № К/990/34926/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві (далі - Управління) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2025 (головуючий суддя - Черпак Ю.К., судді - Кобаль М.І., Штульман І.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Студіо Модерна» (далі - Товариство) до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У серпні 2024 року Товариство звернулось до суду із позовом до Управління, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.05.2024 № 00418350702.
На обґрунтування позовних вимог Товариство посилалося на те, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийняте контролюючим органом з порушенням норм Податкового кодексу України, зокрема, у зв`язку з неправильною правовою кваліфікацією виявленого порушення. Зі змісту акту перевірки та самого повідомлення-рішення вбачається, що Товариство допустило помилки у заповненні обов`язкових реквізитів податкових накладних (опис номенклатури, кількість, одиниці виміру тощо), які були своєчасно зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. У зв`язку з цим, застосування контролюючим органом штрафної санкції на підставі пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, яка стосується несвоєчасної реєстрації податкових накладних, є неправомірним. В свою чергу, за змістом пункту 120-1.3 Податкового кодексу України помилки у реквізитах податкових накладних можуть бути підставою для застосування фіксованої санкції у розмірі 170 грн та лише у разі, якщо порушення виявлене під час перевірки, проведеної за заявою покупця. Така ситуація у даній справі відсутня. Податкові накладні були сформовані на підставі реальних господарських операцій, відповідно до вимог податкового законодавства своєчасно зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, включені до декларацій з податку на додану вартість, а податок у повному обсязі сплачений до державного бюджету. Державному бюджету збитки не завдано, а покупці не заявляли про порушення своїх прав. Окрім того, позивач звертав увагу на наявність технічних особливостей бухгалтерського обліку, які унеможливлювали одночасне зазначення повної номенклатури у податковій накладній при великій кількості щоденних транзакцій у роздрібній торгівлі, що в подальшому призвело до формального недотримання окремих реквізитів податкових накладних, проте не вплинуло на сплату податку.
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 25.02.2025 у задоволенні позову відмовив повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в порушення вимог пункту 201.1 статті 201, пункту 192.1 статті 192 ПК України, пункту 19 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» № 1307, Товариством було складено зведені податкові накладні за щоденним підсумком господарських операцій з порушенням порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкових накладних. При цьому, позивачем не складались та не реєструвались розрахунки коригувань до податкових накладних з виправленням допущених помилок. Також, суд зазначив, що доводи Товариства про те, що вказані дії були зумовлені технічною обмеженістю програми, яка ним використовується для ведення бухгалтерського обліку, не спростовує встановлених контролюючим органом обставин стосовно того, що позивач у спірних правовідносинах діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності, що, в свою чергу, впливає на сутність податкових відносин та може бути підставою для нарахування відповідної штрафної санкції. З огляду на те, що у спірних правовідносинах умисел платника податку на порушення вимог податкового законодавства підтверджується обізнаністю останнього щодо необхідності правильного заповнення податкових накладних, суд дійшов висновку про наявність у контролюючого органу правових підстав для застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до положень статті 120-1 ПК України, оскільки відповідно до положень цієї статті штрафні санкції застосовуються за фактом виявлення порушення податкового законодавства, що були виявлені, в тому числі, шляхом проведення планової документальної виїзної перевірки, зокрема, за допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 03.06.2025 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позовні вимоги задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 20.05.2024 № 00418350702.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що усі податкові накладні, щодо яких контролюючим органом зафіксовано порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів, були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений строк, що визнається відповідачем та не ставилось під сумнів судом. Тобто, фактично спір виник не щодо несвоєчасної реєстрації, а стосовно технічних або формальних недоліків в заповненні реквізитів податкових накладних. Незважаючи на це, податковим органом виявлені помилки кваліфіковано як підставу для застосування санкції відповідно до пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України - накладення штрафу у розмірі 5 % від суми ПДВ, зазначеної у податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не більше 3 400 гривень за кожне порушення. Тобто, правова кваліфікація виявленого порушення не відповідає змісту пункту 120-1.2 ПК України, оскільки в усіх випадках реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних була здійснена своєчасно. Отже, застосування цього пункту Податкового кодексу України є необґрунтованим, адже жодних ознак несвоєчасної або відсутньої реєстрації податкових накладних контролюючим органом встановлено не було. Втім, суть виявленого порушення полягала виключно у неналежному заповненні обов`язкових реквізитів податкових накладних, зокрема, у графах «номенклатура», «одиниця виміру», «кількість», «ціна без ПДВ», що, формально за певних умов підпадає під дію пункту 120-1.3 статті 120-1 Податкового кодексу України, згідно з яким допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, виявлених контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця, - тягне за собою накладення на платника податку - продавця штрафу в розмірі 170 гривень та зобов`язання виправити такі помилки. При цьому, вказана норма передбачає відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень та зобов`язання виправити такі помилки, а наступити така відповідальність може лише за умови, що перевірка здійснюється за заявою покупця, тоді як уданому випадку перевірка проводилась у рамках планового заходу контролю. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування контролюючим органом некоректної правової норми для реагування на виявлене порушення, що не було враховано судом першої інстанції під час вирішення справи.
Управління оскаржило рішення суду апеляційної інстанції до Верховного Суду, який ухвалою від 10.09.2025 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження судового рішення у цій справі скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права визначених пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України щодо порушень позивачем у частині заповнення обов`язкових реквізитів податкових накладних (пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України).
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що у разі якщо обов`язкові реквізити податкової накладної, а саме підпункт «е» та «є» пункту 201.1 статті 201 ПК України, не розкриваються зміст господарської операції, що об`єктивно унеможливлюють ідентифікацію господарської операції та встановлення зв`язку господарської операції з господарською діяльністю платника податків, необхідно застосовувати санкції передбачені абзацом четвертим пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України, оскільки: по-перше, неможливо підтвердити зв`язок господарських операцій з господарською діяльністю платника податків; по-друге, неможливо встановити щодо яких господарських операцій було складено податкові накладні; по-третє, до таких податкових накладних відсутні розрахунки коригування, що змінюють конкретизують зміст господарських операцій, їх зв`язок з господарською діяльністю платника податків. Таким чином, оскільки встановити зміст господарських операцій, їх зв`язок з господарською діяльністю позивача об`єктивно неможливо, тому стверджувати про те, що податкові накладні були зареєстровані вчасно не вбачається можливим, оскільки неможливо прослідкувати щодо яких операцій було складено відповідні накладні.
У відзиві на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін, з огляду на те, що усі податкові накладні були складені і своєчасно зареєстровані Товариством у Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто відсутній факт нереєстрації податкових накладних у Реєстрі, що не заперечувалось контролюючим органом, а зважаючи на те, що господарські операції позивача не підпадають під умови, перелічені в абзаці 4 пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, то і відсутні законні підстави для притягнення позивача до відповідальності на підставі абзацу 4 пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України. Також, на переконання Товариства, невідповідність у податковому повідомленні-рішенні правової норми, на підставі якої відповідачем застосовано штрафні санкції та визначено їх розмір із вказаним у такому ж рішенні порушенням податкового законодавства, істотно впливає на правомірність такого рішення, оскільки є суттєвим недоліком, що свідчить про недотримання контролюючим органом вимог, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у статті 58 Податкового кодексу України та у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 28.04.2026 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 29.04.2026.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що Управління провело планову виїзну документальну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2023, валютного - за період з 01.01.2017 по 30.09.2023, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 30.09.2023 року та іншого законодавства за відповідний період згідно із затвердженим планом (переліку питань) документальної перевірки, результати якої оформлені актом № 30327/26-15-07-02-05-03/33104763 від 11.04.2024, за висновками якого Товариством були порушені, зокрема, вимоги пунктів 201.1, 201.8, 201.10 статті 201, пункту 192.1 статті 192, пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині складення зведених податкових накладних з порушенням порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкових накладних за період з 01.01.2019 по 30.09.2023, в частині нереєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за липень 2019 року, за грудень 2019 року, та порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року та листопад 2023 року).
Зокрема, у акті перевірки було вказано, що у складених Товариством зведених податкових накладних за щоденними підсумками операцій, проведених із кінцевими споживачами - неплатниками податку на додану вартість, були допущені порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, зокрема у частині опису товарів (номенклатури), кількості, одиниці виміру.
29.04.2024 Товариство подало заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду якого Управління прийняло рішення від 13.05.2024 № 8429/1/26-15-07-02-05-09, яким частково змінено висновки акта перевірки.
На підставі висновків вказаного акту перевірки Управління прийняло податкове повідомлення-рішення від 20.05.2024 № 00418350702, яким відповідно до пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України до Товариства застосовано штраф у розмірі 4367448,75 грн. за порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів зведених податкових накладних, складених за період з 01.01.2019 по 30.09.2023 на загальну суму податку на додану вартість 31839122,40 грн.
Згідно з розрахунком податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій, складеним за результатами планової виїзної перевірки Товариства та доданим до податкового повідомлення-рішення від 20.05.2024 №00418350702, сума штрафних (фінансових) санкцій була визначена із розрахунку 5 % обсягу постачання, але не більше 3400,00 грн. за кожну податкову накладну.
За результатами адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення було залишене без змін.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить із наступного.
Сервіси для юристів