Постанова ВАСУ від 28.07.2026 року у справі №826/9040/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року

м. Київ

справа № 826/9040/17

адміністративне провадження № К/9901/48544/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів -Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.11.2017 (судді: Келеберда В.І.. Качур І.А., Федорчук А.Б.)

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 (судді: Беспалов О.О., Губська О.А., Парінов А.Б.)

у справі № 826/9040/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західні енергетичні транзити»

до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області,

Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Західні енергетичні транзити» (далі - позивач, ТОВ «Західні енергетичні транзити») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - відповідач 1, ГУ ДПС в Івано-Франківській області), (далі - відповідач 2, ДФС України), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати:

1) податкові повідомлення-рішення від 31.03.2017 № 0002131401, № 0002141401, № 0002151401;

2) рішення ДФС України від 30.05.2017 № 11624/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті на підставі висновків перевірки, які не відповідають фактичним обставинам. Рішення ДФС України є також протиправним, оскільки при його прийнятті не враховано доводи позивача щодо протиправності податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 позов задоволено повністю.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки грошові кошти у сумі 51000000 грн рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 26.07.2016 у справі №909/487/16 було стягнуто з позивача на користь АК «Харківобленерго». Тоді як кошти у розмірі 35 982 938,93 грн були перераховані позивачем на рахунок ТОВ «Запоріжжяобленерго» 29.04.2016, що виключає отримання позивачем доходу у загальному розмірі 86 982 939,00 грн.

Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог до ГУ ДПС в Івано-Франківській області, останнє звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог до ГУ ДПС в Івано-Франківській області та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В доводах касаційної скарги скаржник, посилаючись на висновки, викладені в акті перевірки зазначив, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права та порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

За переконанням скаржника, зараховані на рахунок позивача кошти у загальному розмірі 86 982 939,00 грн. мають ознаки безповоротної фінансової допомоги, що є доходом позивача, а відтак підлягають оподаткуванню податком на прибуток, що і слугувало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 31.03.2017 № 0002131401.

При цьому, скаржник також зауважив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 31.03.2017 № 0002141401 та № 0002151401 не були предметом дослідження судами попередніх інстанцій, а обставини, якими позивач обґрунтовував свій позов в цій частині, залишились не встановленими. В той же час, на думку відповідача, віднесення сум ПДВ у загальному розмірі 325643,00 грн. до податкового кредиту було передчасним, з огляду на те, що в жодному з перелічених в акті перевірки випадків позивачем не понесено витрат.

Відзиву або заперечень на касаційну скаргу до Суду від позивача не надходило, що не є перешкодою розгляду справи по суті.