ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2026 року
м. Київ
справа № 440/17696/23
адміністративне провадження № К/990/26895/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Білак М.В., Жука А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Слєпченко Сергій Анатолійович, на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року (суддя: Довгопол М.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2025 року (судді: Катунов В.В., Ральченко І.М., Чалий І.С.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати незаконним ненарахування та невиплату військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_1 додаткової винагороди військовослужбовця за період з 05 квітня 2022 року по 31 грудня 2022 року, з 01 січня 2023 року по 16 липня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виходячи з розрахунку 100 000,00 грн;
- визнати незаконним ненарахування та невиплату військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_1 додаткової винагороди військовослужбовця за період з 17 липня 2023 року по 30 вересня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виходячи з розрахунку 30 000,00 грн;
-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду військовослужбовця за період з 05 квітня 2022 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2023 року по 16 липня 2023 року відповідно до відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виходячи з розрахунку 100 000,00 грн з урахуванням раніше отриманої суми додаткової грошової винагороди;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду військовослужбовця за період з 17 липня 2023 року по 30 вересня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виходячи з розрахунку 30 000,00 грн з урахуванням раніше отриманої суми додаткової грошової винагороди.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що під час проходження військової служби у період з 05 квітня 2022 року по 16 липня 2023 року він брав безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у зв`язку з чим набув право на отримання збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), однак відповідач не здійснив нарахування та виплату такої винагороди. Також, за період з 16 травня 2023 року по 19 травня 2023 року відповідач нарахував йому таку винагороду виходячи з розрахунку 70 000,00 грн, що не передбачено чинним законодавством. Крім того, за період з 19 липня 2023 року по 17 серпня 2023 року, а також за вересень 2023 року відповідач не здійснив виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн відповідно до Постанови №168.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду 30 травня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з того, що відповідно до пункту 1 Постанови №168 додаткова винагорода у розмірі до 100 000,00 грн на місяць виплачується військовослужбовцям Збройних Сил України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Оцінюючи доводи позивача про протиправності дій відповідача щодо ненарахування та невиплати йому такої винагороди за період з 05 квітня 2022 року по 16 липня 2023 року, суди встановили, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15 червня 2023 року № 790 (з основної діяльності), виданого на підставі довідки від 01 червня 2023 року № 4232 позивачу було нараховано та виплачено додаткову винагороду за період з 16 травня 2023 року по 19 травня 2023 року. Крім того, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15 вересня 2023 року № 1171 (з основної діяльності), виданого на підставі довідки від 19 червня 2023 року № 3473 позивачу було нараховано та виплачено додаткову винагороду за період з 20 травня 2023 року по 14 червня 2023 року (за період стаціонарного лікування в закладах охорони здоров`я)
Доводи позивача про те, що за період з 16 травня 2023 року по 19 травня 2023 року відповідач нарахував йому винагороду виходячи з розрахунку 70 000,00 грн, що не передбачено чинним законодавством, суди відхилили, зазначаючи, що відповідно до пункту 1 Постанови № 168 базовий розмір додаткової винагороди становить 30 000,00 грн, який у випадках участі у бойових діях або заходах може збільшуватися до 100 000,00 грн. З огляду на те, що період з 01 травня 2023 року по 19 травня 2023 року позивачу відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12 червня 2023 року № 768 було визначено виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн, збільшення такої винагороди до 100 000,00 грн за період з 16 травня 2023 року по 19 травня 2023 року за наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15 червня 2023 року № 790 передбачало розрахунок додаткової винагороди із 70 000,00 грн, що не суперечить вимогам законодавства.
Посилання позивача на те, що він перебував на лікуванні з 20 травня 2023 року по 16 червня 2023 року, але йому виплачено грошове забезпечення лише по 14 червня 2023 року, тобто не доплачено за два дні лікування, суди також відхилили. Суди встановили, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20 травня 2023 року № 144 (по стройовій частині) позивача вирішено вважати таким, що вибув з району виконання завдань за призначенням після забезпечення заходів із правового режиму воєнного стану в підпорядкування командира військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») у шпиталь, госпіталізований до ІНФОРМАЦІЯ_2 для лікування з 20 травня 2023 року, а відповідно до наказу від 15 червня 2023 року №171 (по стройовій частині) - таким, що прибув і приступив до виконання службових обов`язків для забезпечення заходів із правового режиму воєнного стану в с. Гончарівське Чернігівської області з шпиталю з ОГВВ м. Дніпро після лікування з 15 червня 2023 року. Відтак, суди дійшли висновку, що підстави для нарахування додаткової винагороди за 15-16 червня 2023 року відсутні, оскільки позивач з 15 червня 2023 року вже приступив до виконання службових обов`язків.
Стосовно решти спірного періоду (з 05 квітня 2022 року по 11 травня 2022 року, з 21 травня 2022 року по 30 травня 2022 року, з 02 червня 2022 року по 15 травня 2023 року, з 15 червня 2023 року по 16 липня 2023 року), суди зазначили, що підтверджуючі документи за ці періоди щодо виплати додаткової винагороди в розмірі до 100 000,00 грн, як і докази підтвердження участі позивача у виконанні бойових завдань, у військової частини НОМЕР_1 відсутні, про що зазначив відповідач у відзиві на позов. При цьому позивач свою участь у бойових діях або заходах будь-якими документами, як то бойовими наказами, журналами бойових дій, рапортами командира підрозділу, не підтвердив. Водночас на виконання ухвали суду від 14 травня 2024 року про витребування доказів за клопотанням позивача відповідач відповідних документів не надав.
Доводи позивача про те, що згідно з витягами з наказів від 12 травня 2022 року №119, від 31 травня 2022 року № 138 він у періоди з 12 травня 2022 року по 20 травня 2022 року та з 31 травня 2022 року по 01 червня 2022 року перебував у шпиталі у зв`язку з пораненнями, отриманими під час участі у бойових діях, а отже має право на доплату у розмірі 100 000,00 грн відповідно до кількості днів, які провів у шпиталі, суди оцінили критично, зазначивши, що відповідно до пункту 1 Постанови № 168 додаткова винагорода збільшується до 100 000,00 грн лише для осіб, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини. Водночас позивач не надав до суду довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію), якою б було встановлено зв`язок цієї травми із захистом Батьківщини, що обумовлювало перебування позивача на лікуванні з 12 травня 2022 року по 20 травня 2022 року та з 31 травня 2022 року по 01 червня 2022 року, а відтак не довів наявність підстав для отримання збільшеної додаткової винагороди за вказані періоди.
У зв`язку з викладеним суди дійшли висновку, що доводи позивача про протиправність дій відповідача щодо ненарахування та невиплати йому додаткової винагороди, виходячи з розрахунку 100 000,00 грн за період з 05 квітня 2022 року по 16 липня 2023 року не знайшли свого підтвердження.
Щодо вимог, що стосуються ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн за період з 17 липня 2023 року по 30 вересня 2023 року суди виходили з того, що відповідно до пункту 1 Постанови №168 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), додаткова винагорода у зазначеному розмірі виплачується військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями), пропорційно часу їх виконання.
При цьому суди зазначили, що доказів виконання бойових (спеціальних) завдань у період з 17 липня 2023 року по 07 вересня 2023 року позивач не надав. У зв`язку з цим суди дійшли висновку, що доводи позивача про протиправність дій відповідача щодо ненарахування та невиплати йому зазначеної додаткової винагороди не знайшли свого підтвердження. Окрім того, суди звернули увагу, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17 серпня 2023 року № 236 позивач з 07 вересня 2023 року був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та знятий з усіх видів забезпечення, визнаний таким, що справи та посаду здав і направлений для подальшого проходження військової служби до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Отже, з 07 вересня 2023 року правові підстави та обов`язок щодо нарахування і виплати позивачу додаткової винагороди у відповідача були відсутні.
За таких обставин суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Сервіси для юристів