ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2026 року
м. Київ
справа №320/40763/23
адміністративне провадження № К/990/26934/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Білак М.В., Жука А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року (суддя Жук Р.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року (колегія у складі суддів Оксененка О.М., Ганечко О.М., Кузьменка В.В.) у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Медичні закупівлі України» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
Державне підприємство «Медичні закупівлі України» (далі - ДП «Медичні закупівлі України») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2023-04-03-011098-а, затверджений заступником Голови Державної аудиторської служби України Шкуропатом Олександром Григоровичем від 09 червня 2023 року.
Позов мотивовано тим, що вимога тендерної документації щодо надання переможцем документів у паперовому вигляді (або завантаження їх до системи MedData) стосувалася виключно етапу укладання договору і адресована лише переможцю торгів. Ця вимога не стосувалася інших учасників, які подали свої тендерні пропозиції для участі у закупівлі, тому не обмежувала конкуренцію, не призводила до дискримінації учасників та не впливала на порядок формування умов договору і виконання зобов`язань. Замовник діяв у межах законодавчо визначених принципів публічних закупівель, а висновок Державної аудиторської служби України (далі - Держаудитслужби) щодо констатованих порушень з посиланням на частину восьму статті 12 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922-VIII), ґрунтується на неправильному правозастосуванні. Крім цього, відповідач у спірному висновку не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 21 жовтня 2024 року, яке залишив без змін Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 21 травня 2025 року, позов задовольнив, визнав протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-04-03-011098-a, затверджений заступником голови Державної аудиторської служби України Шкуропатом Олександром Григоровичем від 09 червня 2023 року.
Суд мотивував свої висновки тим, що оскільки вимога про надання документів в паперовому вигляді була адресована переможцю торгів, тобто не зачіпала інших учасників, які подали тендерні пропозиції для участі в закупівлі, та стосувалася лише правовідносин, які виникають вже після проведення конкурсу і визначення переможця на етапі укладення з ним договору, то така вимога не обмежувала конкуренцію та не призводила до дискримінації. Водночас Законом №922-VIII не передбачено надання в електронному вигляді через електронну систему закупівель після закінчення терміну подання тендерних пропозицій будь - якої інформації, яка стосується предмету закупівлі.
Суд установив, що на стадії подання тендерних пропозицій позивач не вимагав від учасників надання ними будь-яких документів у паперовому вигляді, тоді як документи, подані після кінцевого строку подання пропозицій, за позицією суду, не можуть вважатися документами тендерної пропозиції учасника. Зважаючи на це, застосування відповідачем під час моніторингу закупівлі частини восьмої статті 12 Закону №922-VIII для оцінки тендерної документації позивача, суд визнав безпідставним.
Крім цього, надаючи оцінку оспорюваному висновку, суд зауважив, що під час моніторингу вказаної процедури закупівлі відповідач не встановив будь-яких порушень, які б свідчили про настання негативних наслідків для бюджету, у цьому висновку не наведено відомостей стосовно неефективного, незаконного, нецільового використання бюджетних коштів, зловживань учасників торгів чи порушення інтересів сторін правочину, водночас установлені відповідачем обставини не пов`язані з порушенням замовником принципів забезпечення ефективних та прозорих закупівель, засад конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, заходів запобігання проявам корупції у цій сфері або недобросовісної конкуренції.
Щодо визначеного відповідачем способу усунення порушення, суд указав, що зобов`язання усунення ймовірних порушень у майбутньому законом не передбачене.
Суд апеляційної інстанції повністю погодився з такими висновками місцевого адміністративного суду.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі Держаудитслужба просила скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року й ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Підставою касаційного оскарження заявник касаційної скарги указав пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у межах якої зазначив, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували частину восьму статті 12 Закону №922-VIII, не врахувавши висновок з питання застосування цієї правової норми у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 02 березня 2023 року в справі №640/26603/21.
Спираючись на позицію Верховного Суду в названій справі, заявник касаційної скарги висловив переконання, що норма частини восьмої статті 12 Закону №922-VIII стосується як учасника, так і переможця торгів й усі документи, які подаються відповідно учасником та переможцем процедури закупівлі, повинні подаватися через електронну систему закупівель.
Щодо способу усунення виявленого порушення, скаржник вважає, що зазначений в оспорюваному висновку процедури моніторингу закупівлі спосіб є конкретним і відповідає критерію визначеності.
Позиція інших учасників справи
У відзиві представниця позивача просила відмовити в задоволенні касаційної скарги відповідача, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року залишити без змін.
Наведені у відзиві на касаційну скаргу мотиви загалом є співзвучними тим висновкам, якими суди першої та апеляційної інстанції обґрунтували свої судові рішення, та зводяться до того, що доводи скаржника про неправильне застосування судами частини восьмої статті 12 Закону №922-VIII у спірних правовідносинах ґрунтуються на хибному її тлумаченні.
Рух касаційної скарги
Сервіси для юристів