ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2026 року
м. Київ
справа № 140/2073/25
адміністративне провадження № К/990/48978/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Васильєвої І.А., Яковенка М.М.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Бруновської Н.В., суддів Хобор Р.Б, Шавеля Р.М.)
УСТАНОВИВ;
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі-позивачка) звернулась до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі-відповідач, податковий орган), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.11.2024 № 0310620705.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка посилається на те, що податкове повідомлення-рішення від 11.11.2024 № 0310620705 є протиправним та підлягає скасуванню. Посилається на те, що наказ про проведення фактичної перевірки не містить підстав для її проведення, а є лише посилання на підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (далі ПК України) та відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки та інформацію, яку контролюючий орган отримав про порушення позивачем вимог чинного законодавства. Отже, вважає, що фактична перевірка проведена за відсутності законних на те підстав.
2.1. Щодо порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації зазначає, що позивачем надано усі можливі первинні документи, обов`язковість ведення яких передбачена чинним законодавством, які, в свою чергу, належать або пов`язані з предметом перевірки та підтверджують факт реальності господарських операцій, у тому числі походження товарно-матеріальних цінностей, які знаходились у магазині. Всі товари, які знаходились у магазині, офіційно отримані платником податків за відповідним договором комісії та актами приймання-передачі, що підтверджується прихідними документами, які були надані під час перевірки, в тому числі і Форму ведення обліку товарних запасів.
2.2. Тому, висновок контролюючого органу про не ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та ненадання документів на походження товару не знайшли свого підтвердження, відтак встановлені в ході перевірки порушення є неправомірними та необґрунтованими, а оспорюваний акт є незаконним.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року позовні вимоги було задоволено.
4. Суд першої інстанції висновував, що на момент проведення перевірки та здійснення реалізації товару у позивача були наявні первинні документи на їх придбання, що свідчить про їх належний облік.
5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року скасовано рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року та прийнято нову постанову, якою у позові ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.
6. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачка не надала податковому органу та суду відповідні первинні документи, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
7. ОСОБА_1 не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції подала касаційну скаргу, в яких посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права щодо відмови позовних вимог, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі №140/2073/25 та залишити в силі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року.
8. ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначила підставами касаційного оскарження пункти 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
8.2. Так, позивачка вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував усталені правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06 липня 1995 року (далі - Закон №265/95-ВР), не узгоджується із позицією, що висловлена у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 січня 2024 року у справі справа №420/12275/22, від 04 листопада 2025 року у справі №600/5677/24-а, від 30 липня 2025 року у справі №380/6314/24.
8.3. Скаржник указує, що з огляду на вимоги наведених приписів Закону № 265/95-ВР, не надання на початок проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставі статті 20 Закону № 265/95-ВР.
У той же час, диспозиція норми статті 20 Закону № 265/95-ВР передбачає, що до суб`єкта господарювання застосовується відповідна фінансова санкція за ненадання документів, які підтверджують саме облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті)..."
Тобто, встановивши та перевіривши суть (зміст) порушення, за яке на позивача накладена штрафна (фінансова) санкція (яке визначено в акті фактичної перевірки як: «документи щодо походження товару до перевірки не надано») суд апеляційної інстанції повинен був застосувати ст. 20 Закону № 265/95-ВР з урахуванням висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду від 11 січня 2024 року у справі №420/12275/22 та прийти до висновку, що контролюючий орган неправильно застосував щодо позивача ст. 20 Закону № 265/95-ВР за ненадання документів, які підтверджують походження (а не облік) товарів.
Сервіси для юристів