Постанова ВАСУ від 28.05.2014 року

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2014 року м. Київ К-35909/10

колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г.,

секретар судового засідання Василенко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Головного управління Державного казначейства України при Міністерстві фінансів України, апеляційного суду Донецької області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії за касаційними скаргами ОСОБА_1, Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року,

в с т а н о в и л а:

В липні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з березня 2005 року працює суддею апеляційного суду Донецької області. Відповідно до частини 1 статті 44 Закону України «Про статус суддів» заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Постановою Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 3 вересня 2005 року № 865 затверджені схеми посадових окладів керівників і суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6 у співвідношенні до мінімальної заробітної плати. Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 р. № 865» від 31 грудня 2005 року №1310 постанову № 865 доповнено пунктом 4-1, згідно з яким мінімальна заробітна плата для обчислення посадових окладів суддів встановлена у розмірі 332 грн і при її підвищенні у подальшому перерахунок заробітної плати не провадиться. Постановою Печерського районного суду м. Києва від 19 березня 2007 року, що набрала чинності 3 грудня 2007 року, та постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2008 року, що набрала чинності 19 серпня 2009 року, пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 3 вересня 2005 року № 865 визнано протиправним і скасовано. Проте відповідачі продовжують незаконно нараховувати посадовий оклад, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати 332 грн, а не з розміру мінімальної заробітної плати, яка встановлена законодавчими актами за вказаний період. Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» стосовно оплати праці суддів визнані неконституційними. Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. №865» від 16 січня 2008 року №19 постанову №865 доповнено пунктом 2-2, згідно якого суддям щомісяця виплачується надбавка за вислугу років у відсотках від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас, тобто було змінено порядок нарахування щомісячної надбавки за вислугу років, замість її визначення у відсотках до загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи (частина 4 статті 44 Закону України «Про статус суддів»). На думку позивача, положення зазначеної постанови не повинні застосовуватися, оскільки нею безпідставно фактично внесені зміни до Закону України «Про статус суддів», який має вищу силу, ніж ця постанова, що згідно з Конституцією України є недопустимим.

Просила визнати незаконною бездіяльність Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України з виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 3 вересня 2005 року № 865 щодо нарахування посадового окладу суддям у відповідності до встановленої мінімальної заробітної плати; стягнути з Державної судової адміністрації України на користь позивача суму недоплаченої заробітної плати, яка утворилася в результаті неправильного застосування розміру мінімальної заробітної плати при розрахунку посадового окладу судді, з січня 2006 року по час ухвалення постанови по справі; стягнути з Державної судової адміністрації України на користь позивача заборгованість з виплати щомісячної надбавки за вислугу років, починаючи з січня 2006 року по час ухвалення постанови по справі; зобов'язати з 1 липня 2010 року проводити нарахування і виплату заробітної плати, виходячи із мінімального розміру заробітної плати, визначеного законодавством України.

27 липня 2010 року ОСОБА_1 подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просила стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість по заробітній платі за період з 1 січня 2006 року по 1 червня 2010 року в розмірі 145481,32 грн; зобов'язати відповідачів з 1 червня 2010 року проводити нарахування і виплату заробітної плати, виходячи з мінімального розміру заробітної плати, визначеного законодавством України.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконною бездіяльність Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України з невиконання постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 3 вересня 2005 року № 865 щодо нарахування посадового окладу суддям у відповідності до встановленої мінімальної заробітної плати.

Зобов'язано Державну судову адміністрацію України провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоотриману заробітну плату з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», «;Про Державний бюджет України на 2010 рік» за період з 19 серпня 2009 року по день ухвалення постанови.

Зобов'язано Державну судову адміністрацію України проводити нарахування і виплату заробітної плати, виходячи з мінімального розміру заробітної плати, визначеного законодавством України.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року апеляційні скарги Державної судової адміністрації України та ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними бездіяльність апеляційного суду Донецької області щодо не проведення перерахунку заробітної плати судді апеляційного суду Донецької області ОСОБА_1 з 19 серпня 2009 року до 27 липня 2010 року з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 (в редакції станом на 31 грудня 2005 року) та неподання до Державної судової адміністрації України змін до посадового окладу ОСОБА_1 із зазначенням розміру заробітної плати, виходячи з розрахунку відповідної кількості мінімальних заробітних плат за додатком 4 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865, розмір яких встановлений законами України про Державний бюджет України на 2009 та 2010 роки, а також Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» на момент виплати, за період з 19 серпня 2009 року до 27 липня 2010 року.

Визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо неприйняття заходів щодо повного фінансування заробітної плати судді апеляційного суду Донецької області ОСОБА_1 з 19 серпня 2009 року до 27 липня 2010 року з розрахунку відповідної кількості мінімальних заробітних плат за додатком 4 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865, розмір яких був встановлений законами України про Державний бюджет України на 2009 та 2010 роки, а також Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» на момент виплати, за період з 19 серпня 2009 року до 27 липня 2010 року.

Зобов'язати апеляційний суд Донецької області провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 з 19 серпня 2009 року до 27 липня 2010 року з розрахунку відповідної кількості мінімальних заробітних плат за додатком 4 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865, розмір яких був встановлений законами України про Державний бюджет України на 2009 та 2010 роки, а також Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» на момент виплати, за період з 19 серпня 2009 року до 27 липня 2010 року.

Зобов'язано Державну судову адміністрацію України виділити апеляційному суду Донецької області додаткове фінансування з бюджетної програми «Виконання рішень судів на користь суддів» для здійснення виплати судді апеляційного суду Донецької області ОСОБА_1 недоплаченої заробітної плати за період з 19 серпня 2009 року до 31 липня 2010 року з розрахунку відповідної кількості мінімальних заробітних плат за додатком 4 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865, розмір яких був встановлений Законами України про Державний бюджет України на 2009 та 2010 роки, а також Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» на момент виплати, за період з 19 серпня 2009 року до 27 липня 2010 року.

Зобов'язано Міністерство фінансів України виділити з Державного бюджету України грошові кошти на додаткове фінансування Державної судової адміністрації України для апеляційного суду Донецької області на бюджетну програму «Виконання рішень судів на користь суддів» для здійснення виплати судді апеляційного суду Донецької області ОСОБА_1 за період з 19 серпня 2009 року по 27 липня 2010 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вказуючи на допущені, на думку ОСОБА_1, Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, судами порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильних судових рішень, позивач просить скасувати постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позову, відповідачі просять скасувати постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.