Постанова ВАСУ від 28.01.2016 року у справі №800/438/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2016 року м. Київ справа № 800/438/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Голяшкін О.В., Донець О.Є., Мороз В.Ф., Мороз Л.Л.

при секретарі судового засідання Вишняк О.М.

з участю позивача - ОСОБА_5

та представників сторін :

позивача -Кульчицького Н.С.

відповідача - Селіванова А.О.

прокурора - Ступака Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_5

до відповідача Верховної ради України

з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Генеральна прокуратура України

про визнання незаконною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

27.11.2015р. до Вищого адміністративного суду України надійшов позов ОСОБА_5 про визнання незаконною та скасування постанови Верховної Ради України «Про надання згоди на затримання та арешт (взяття під варту) судді господарського суду Київської області ОСОБА_5.» від 25.11.2015р. №832-VІІІ. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що при розгляді подання Генеральної прокуратури України про надання згоди на затримання та арешт судді було порушено положення Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та не дотримано всіх гарантій, що надаються особі Кримінальним процесуальним Кодексом України.

Так, позивачу, не зважаючи на неодноразові звернення, було відмовлено в ознайомленні з поданням Генеральної прокуратури України та доданими до нього матеріалами.

Регламентом Верховної Ради України передбачено, що Генеральною прокуратурою України вноситься окремо подання на затримання судді і подання про взяття під варту, які повинні також розглядатися окремо Верховною Радою України.

Комітет Верховної Ради, якому доручено надати висновок щодо питання про надання згоди на затримання та арешт судді не виконав свого обв'язку визначити достатність, законність та обґрунтованість внесеного Генеральною прокуратурою подання.

Розгляд та голосування на пленарному засіданні Верховної ради відбувались з порушеннями Регламенту Верховної Ради України, зокрема : головуючий на пленарному засіданні неодноразово коментував запропонований проект постанови та закликав депутатів його підтримати; на пленарному засіданні не брали участь представники Генеральної прокуратури України; позивача було позбавлено права на захист, оскільки його адвокати не були допущені на засідання; на голосування було поставлено два окремі питання : про надання згоди на затримання та надання згоди на арешт, в той час, як Генеральна прокуратура України просила надати згоду на затримання та арешт (взяття під варту) судді; проект було розглянуто з порушенням черговості, визначеної порядком денним; подання було розглянуто з порушенням встановленого статтею 221 Регламенту Верховної Ради строку.

Крім того, питання про надання згоди на затримання та арешт судді ставилось на голосування 14 разів, в той час, як Регламентом Верховної Ради передбачено можливість повторного голосування лише щодо кадрових питань.

У судовому засіданні позивач та його представники підтримали доводи, викладені в позовній заяві, та просили задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав та зазначив, що розгляд подання про надання згоди затримання та арешт судді ОСОБА_5. у Верховній Раді України було організовано та здійснено у повній відповідності до вимог чинного законодавства та з урахуванням всіх наданих в обґрунтування подання матеріалів.

Представник Генеральної прокуратури України вважає відсутніми підстави для задоволення позову, зазначивши, що прокуратурою було надано належні та достатні докази необхідності отримання згоди Верховної Ради України на затримання та арешт судді.

Заслухавши позивача та його представників, представників відповідача та третьої особи, дослідивши залучені до справи докази в межах позовних вимог і предметної підсудності, колегія суддів приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Спірні правовідносини внормовано Конституцією України, Законами України "Про судоустрій і статус суддів» та «;Про Регламент Верховної Ради України» (далі Регламент).

Статтею 126 Конституції України та статтею 49 Закону України "Про судоустрій і статус суддів» обумовлено, що суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом.