ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"27" листопада 2014 р. м. Київ К/800/42978/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Черпака Ю.К. (головує в судовому засіданні), Кочана В.М., Ліпського Д.В.,секретаря Горбатюка В.С.,
за участю представника Міністерства внутрішніх справ України Костіної Т.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління МВС України в Одеській області, Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області про скасування наказів про звільнення, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 3 березня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року,
встановив:
В січні 2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом та після уточнення позовних вимог остаточно просив: визнати незаконними, нечинними і скасувати наказ МВС України від 12.12.2013 р. № 1152 о/с, накази ГУ МВС України в Одеській області від 12.12.2013 р. № 693 о/с та від 13.01.2014 р. № 12 о/с; поновити його на посаді начальника сектора ВКР ОМУ ГУ МВС України в Одеській області; стягнути з Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області грошове утримання за час вимушеного прогулу за період з 12.12.2013 р. по дату винесення судового рішення.
Позов обґрунтував тим, що 21.10.2013 р. він подав рапорт на звільнення з органів внутрішніх справ у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на службі, проте, відкликав його 20.01.2014 р. Водночас відповідачі протиправно звільнили його в грудні 2013 року, до спливу трьохмісячного строку з дати подання рапорту.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 3 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року, позов задоволено: визнано протиправними і скасовано наказ МВС України від 12.12.2013 р. № 1152 о/с, накази ГУ МВС України в Одеській області від 12.12.2013 р. № 693 о/с та від 13.01.2014 р. № 12 о/с; поновлено полковника міліції ОСОБА_5 на посаді начальника сектора ВКР ОМУ ГУ МВС України в Одеській області; зобов'язано ОМУ ГУМВС України в Одеській області нарахувати і виплатити полковнику міліції ОСОБА_5 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 27.12.2013 р. по день фактичного поновлення на посаді.
У касаційній скарзі МВС України просить скасувати судові рішення та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами пункту 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 р. № 114 (далі - Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, Положення), який не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, зокрема, щодо порушення процедури звільнення позивача на підставі поданого ним рапорту та позбавлення його права на звернення з рапортом про залишення на службі.
Справа розглядається за відсутності позивача та представників Головного управління МВС України в Одеській області і Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
Заслухавши пояснення представника МВС України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що 21.10.2013 р. полковник міліції ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, подав рапорт на ім'я Міністра внутрішніх справ України про звільнення його з органів внутрішніх справ у зв'язку із досягненням граничного віку перебування на службі.
Наказом МВС України від 12.12.2013 р. № 1152 о/с, який оголошений наказом ГУ МВС України в Одеській області від 12.12.2013 р. № 693 о/с, полковника міліції ОСОБА_5, начальника сектора розкриття незаконних заволодінь автотранспортом відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в Одеській області, звільнено з органів внутрішніх справ у відставку (зі зняттям з військового обліку) за підпунктом "а" пункту 65 (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Наказом ГУ МВС України в Одеській області від 13.01.2014 р. № 12о/с змінено дату звільнення позивача на 27.12.2013 р. у зв'язку з перебуванням останнього на лікарняному з 03.12.2013 р. по 26.12.2013 р.
20.01.2014 р. ОСОБА_5 подав рапорт на ім'я начальника ГУ МВС України в Одеській області про відкликання рапорту про звільнення від 21.10.2013 р.
Згідно з пунктом 7 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ особи старшого начальницького складу (полковники міліції та полковники внутрішньої служби) перебувають на службі в органах внутрішніх справ до 50-річного віку.
Пунктом 8 Положення передбачено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, які досягли встановленого для них пунктом 7 цього Положення віку, підлягають звільненню в запас з постановкою на військовий облік або у відставку. При необхідності на службі в органах внутрішніх справ вказані особи (до полковника міліції та полковника внутрішньої служби включно) можуть бути залишені на строк до п'яти років начальниками, яким надано право призначати їх на посаду.
Відповідно до підпункту "а" пункту 65 Положення особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) за віком - при досягненні граничного віку, встановленого пунктом 7 цього Положення та Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачами порушений порядок звільнення позивача, встановлений пунктом 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, оскільки накази про звільнення прийняті до спливу трьохмісячного строку з дати подання рапорту про звільнення.
Разом з тим, суди не врахували, що позивача звільнено у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на службі, а не за власним бажанням, тому безпідставним є застосування до спірних правовідносин пункту 68 Положення, який регулює строк попередження особами рядового і начальницького складу прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення звільнитися зі служби.
Водночас пунктом 8 Положення право визначати доцільність і необхідність залишення на службі особи старшого начальницького складу понад встановлений граничний вік надано відповідному начальнику правоохоронного органу.
У зв'язку з цим відкликання позивачем раніше поданого рапорту про звільнення не впливає на можливість звільнення його зі служби в органах внутрішніх справ за віком.
Таким чином, висновок судів про неправомірність звільнення ОСОБА_5 зі служби в органах внутрішніх справ у відставку не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
За наведених обставин рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Сервіси для юристів