ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"27" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/51009/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого -Мойсюка М.І.,
суддів:Іваненко Я.Л.,Тракало В.В.,
при секретарі - Буденку В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі, -
у с т а н о в и л а :
У лютому 2014 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області (далі - ГУ МВС Укр?аїни в Київській області) про визнання протиправним і скасування наказу та поновлення на службі.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що у відповідності до наказів від 30 листопада? 2012 року № 835 і 29 грудня 2012 року № 1143 о/с відповідач його звільнив з органів внутрішніх справ та запас Збройних Сил України за пунктом 64 підпункту "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29 липня 1991 року (далі - Положення), за порушення дисципліни.
Вважаючи оскаржувані накази відповідача такими, що не ґрунтуються на дійсних обставинах справи та вимогах закону, ОСОБА_4 просив задовольнити позов.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2014 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними і скасовано накази ГУ МВС України в Київській області від 30 листопада 2012 року № 835 і 29 грудня 2012 року № 1143 о/с. в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ, поновлено ОСОБА_4 на посаді старшого слідчого відділу розслідувань особливо важливих справ та злочинів, вчинених організованими групами і злочинними організаціями слідчого управління ГУ МВС України в Київській області з 29 грудня 2012 року, в решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі ГУ МВС України в Київській області посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та відмовити у позові.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Задовольняючи позов і поновлюючи ОСОБА_4 на службі в органах внутрішніх справ суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач порушив порядок та процедуру проведення службового розслідування і накладення дисциплінарного стягнення.
Проте до такого висновку суди дійшли в порушення норм матеріального і процесуального права з таких підстав.
У відповідності зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судами встановлено і це вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 проходив службу в органах внутрішніх справ з 1997 року, з серпня 2011 року обіймав посаду старшого слідчого відділу розслідувань особливо важливих справ та злочинів, вчинених організованими групами та злочинними організаціями.
7 листопада 2012 року відповідач провів службове розслідування за інформацією щодо порушення Генеральною прокуратурою України відносно позивача кримінальної справи за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 4 статті 368 КК України.
Зазначені обставини сторонами не заперечуються.
Згідно з висновками службового розслідування, наприкінці вересня - початку жовтня 2012 року ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5, за пособництва адвоката ОСОБА_6 вимагали у громадянина ОСОБА_7 незаконну грошову винагороду за вирішення питання щодо звільнення останнього від кримінальної відповідальності, а також повернення речових доказів по кримінальній справі.
Встановлено, що 16 жовтня 2012 року у ресторані «Смородина» ОСОБА_6 зустрівся з довіреною особою ОСОБА_7 - ОСОБА_8, який передав частину раніше обумовленої незаконної грошової винагороди у розмірі 20 000 доларів США. 7 листопада 2012 року в м. Бориспіль ОСОБА_6 знову зустрівся з ОСОБА_8, який в ході передачі другої частини коштів у розмірі 30 000 доларів США був затриманий працівниками СБУ.
В ході подальших слідчо-оперативних дій 7 листопада 2012 року ОСОБА_4 був затриманий Генеральною прокуратурою України, відносно якого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Сервіси для юристів