ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 вересня 2016 року м. Київ справа № 800/477/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Смоковича М.І.,
суддів: Голяшкіна О.В., Донця О.Є., Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.,
секретаря судового засідання: Гулової О.І.,
за участю позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Білопольської Н.А.,
прокурора: Гудзя О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, за участю третьої особи - Генеральної прокуратури України, про визнання дій протиправними та скасування рішення,
в с т а н о в и в :
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України (далі - Суд) з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія, ВККС України), за участю третьої особи - Генеральної прокуратури України, в якому просить скасувати рішення ВККС України від 28 липня 2016 року № 53/вп-16 про відсторонення її від посади судді Господарського суду міста Києва строком на два місяці (далі також - Рішення).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30 червня 2016 року Генеральним прокурором України подано до ВККС України клопотання про відсторонення позивача від посади судді Господарського суду міста Києва строком на два місяці у зв'язку з притягненням її до кримінальної відповідальності, в якому викладено обставини щодо наявності, на думку Генерального прокурора України, злочинної діяльності позивача, яка полягає в одержанні від представника сторони у цивільній справі неправомірної вигоди та, як наслідок, наявність ризиків незаконного впливу на свідків, окремі з яких, такі як секретар судового засідання та помічник судді, які підпорядковані позивачу.
За результатами розгляду вищенаведеного клопотання 28 липня 2016 року ВККС України прийнято рішення № 53/вп-16, яким відсторонено ОСОБА_1 від посади судді Господарського суду міста Києва строком на два місяці у зв'язку з притягненням її до кримінальної відповідальності.
Позивач зазначає про відсутність будь-якого документу, який би підтверджував наявність ризиків незаконного впливу на працівників суду, які підпорядковані їй.
Вважаючи, що вищевказане рішення Комісії прийнято з порушенням базових принципів, додержання яких є необхідною передумовою для прийняття об'єктивного рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Позивач вказує, що оскаржуване рішення прийнято без заслуховування та дослідження відповідачем матеріалів, які мали значення для вирішення питання про відсторонення від посади, без надання належної правової оцінки мотивам, наведеним в клопотанні Генерального прокурора України та правовим підставам, які були зазначені Генеральним прокурором України для відсторонення від посади.
Рішення Комісії про відсторонення особи від посади судді має бути мотивованим, обґрунтованим та таким, що ухвалене з дотриманням принципів змагальності і рівності сторін, на підставі належних та допустимих доказів із вірним застосуванням відповідних положень законодавства.
При цьому, на прокурора покладено обов'язок обґрунтувати мету заявленого клопотання про відсторонення, зокрема, довести наявність достатніх підстав вважати, що залишення особи на посаді судді призведе до продовження кримінального правопорушення і є необхідним для запобігання подальшій протиправній поведінці підозрюваного.
У запереченнях на адміністративний позов, що надійшли на адресу суду, ВККС України зазначає, що доводи позивача спростовуються матеріалами досудового розслідування. Комісія, розглядаючи клопотання Генерального прокурора України, діяла в межах закону, Регламенту Комісії, затвердженого її рішенням від 08 червня 2011 року № 1802/зп-11 (далі - Регламент), та надала оцінку відповідності клопотання вимогам статті 155 КПК України. Комісією повністю дотримано процедуру прийняття спірного рішення, зокрема, проаналізовано та враховано мотиви, наведені в клопотанні Генерального прокурора України, правову підставу для відсторонення судді від посади, звернуто увагу на кваліфікацію дій позивача та тяжкість інкримінованого злочину, фактичні обставини, а також на наслідки відсторонення судді від посади для інших осіб. Отже, оскаржуване рішення Комісії є законним та обґрунтованим, а тому вимоги позивача задоволенню не підлягають.
ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити позов з підстав, наведених у ньому.
Представники відповідача та третьої особи просили суд відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених в письмових запереченнях.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, вислухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши письмові докази, дійшов таких висновків.
З матеріалів справи вбачається, що Указом Президента України "Про призначення суддів" від 14 квітня 2008 року № 346/2008 ОСОБА_1 призначено вперше на посаду судді Господарського суду міста Києва строком на п'ять років.
Постановою Верховної Ради України "Про обрання суддів" від 18 квітня 2013 року № 209-VІІ ОСОБА_1 обрано суддею Господарського суду міста Києва безстроково.
01 липня 2016 року до Комісії надійшло клопотання Генерального прокурора України від 30 червня 2016 року № 15/1/1-33062-14 про відсторонення позивача від посади судді у зв'язку з притягненням її до кримінальної відповідальності.
Вказане клопотання мотивовано тим, що в Шевченківському районному суді міста Києва підтримується Генеральною прокуратурою України державне обвинувачення у кримінальному провадженні № 42014000000000860 за обвинуваченням судді Господарського суду міста Києва Пригунової А. Б. у вчиненні особливо тяжких корисливих злочинів у сфері службової діяльності, що полягає в одержанні від представника сторони у цивільній справі неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, заволодінні чужим майном шляхом обману за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому, з використанням наданої їй влади.
Сервіси для юристів