ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2026 року
м. Київ
справа №320/1897/23
адміністративне провадження № К/990/20525/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року (суддя Щавінський В.Р.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2024 року (колегія у складі суддів Коротких А.Ю., Карпушова О.В., Кузьмишина О.М.) у справі за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Державної аудиторської служби України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМІН БУД СЕРВІС» про визнання протиправним та скасування висновку,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі - АТ "Укргазвидобування") звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2022-10-11-009853-a від 18 січня 2023 року.
Позов мотивовано тим, що встановлені в оспорюваному висновку порушення абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922-VIII) не відповідали дійсним обставинам, оскільки під час розгляду тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМІН БУД СЕРВІС» (далі - ТОВ «ПРОМІН БУД СЕРВІС») позивач виявив невідповідність в інформації та наданих документах, подання яких вимагалось тендерною документацією, проте цей учасник виправив недоліки шляхом завантаження уточнення та нових документів до електронної системи закупівель протягом 24 години з моменту розміщення замовником повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей з дотриманням вимог частини шістнадцятої статті 29 та частини дев`ятої статті 26 Закону №922-VIII. Крім цього, відповідач не мав правових підстав вимагати від позивача вчиняти дії з припинення зобов`язань за договором, оскільки ані Закон №922-VIII, ані Закон України від 26 січня 1993 року №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-XII) не наділяють відповідача такими повноваженнями, тому ця вимога є порушенням принципу обґрунтованості й пропорційності. Відповідач не визначив конкретний спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність, у зв`язку із чим, оскаржуваний висновок не відповідає критерію законності. Наостанок позивач указав, що затвердження оскаржуваного висновку здійснено неналежним цифровим підписом
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 21 липня 2023 року, яке залишив без змін Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 04 березня 2024 року, позов задовольнив, визнав протиправним та скасував висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2022-10-11-009853-a від 18 січня 2023 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що тендерна пропозиція учасника ТОВ «ПРОМІН БУД СЕРВІС» відповідала мінімальним вимогам кваліфікаційних критеріїв підпункту 2 та підпункту 3 пункту 2 розділу 1.1. «Кваліфікаційні критерії до учасників закупівлі» Додатку №1 до тендерної документації, водночас документи, надані цим учасником поза межами встановленого Законом №922-VIII строку, позивач до уваги не приймав та не розглядав, тому стверджуване відповідачем в оспорюваному висновку порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону є помилковим, а висновок - необґрунтованим. Суд також указав на нечіткість та невизначеність встановленого відповідачем способу усунення виявлених під час моніторингу порушень (шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору), непропорційність застосованого заходу виявленим недолікам, а також його невідповідність критеріям, передбаченим частиною другою статті 2 КАС України. Насамкінець суд вказав про порушення відповідачем вимог Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року №552 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 року за №958/35241 (далі - Порядок №552), оскільки спірний висновок затверджено за допомогою удосконаленого електронного підпису замість кваліфікованого електронного підпису.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, керувався аналогічними мотивами.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі відповідач просив скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2024 року й ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Підставою касаційного оскарження заявник указав пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Свої доводи у межах цієї підстави обґрунтував тим, що суди першої та апеляційної інстанції у зв`язку з неправильним тлумаченням норми частини дев`ятої статті 26, частини шістнадцятої статті 29 Закону №922-VIII помилково вважали відсутнім у діях замовника порушення абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 цього Закону, при цьому, неправильне застосування судами названих правових норм відбулося на тлі відсутності висновку Верховного Суду з питання застосування норми пункту 32 частини першої статті 1, частини дев`ятої статті 26, частини шістнадцятої статті 29 Закону №922-VIII у системному зв`язку зі статтею 16 та абзацом другим пункту 1 частини першої статті 31 вказаного Закону.
За позицією скаржника, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що замовник отримує змогу установити невідповідність у документах та/або інформації лише якщо такі документи та/або інформація були подані учасником у складі тендерної пропозиції (як первинні дані) до кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Виключно в такому випадку у замовника виникає можливість перевірити документи та/або інформацію, тобто встановити наявність або відсутність невідповідностей у первинних даних, та у подальшому, після розміщення учаснику повідомлення про усунення невідповідностей в електронній системі закупівель, перевірити усунення учасником невідповідностей у спосіб, визначений замовником, тобто порівняти між собою первинні дані (документи/інформацію), що були подані учасником у складі тендерної пропозиції вперше з документами/інформацією, що надані учасником на виконання повідомлення про усунення невідповідностей в електронній системі закупівель.
У цьому випадку замовник не мав можливості встановити невідповідність в інформації та документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та подання яких вимагалось тендерною документацією, позаяк такі документи були відсутні у складі тендерної пропозиції учасника, та відповідно тендерна пропозиція такого учасника підлягала відхиленню на підставі абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII.
Позиція інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги
Відповідач 03 та 26 квітня 2024 року звертався з касаційними скаргами на судові рішення судів попередніх інстанцій в цій справі, проте ухвалами Верховного Суду від 11 квітня та 10 травня 2024 року ці скарги було повернуто заявникові на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.
24 травня 2024 року до Верховного Суду (утретє) надійшла касаційна скарга Держаудитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2024 року в справі №320/1897/23. Разом з касаційною скаргою скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 травня 2024 року визначено склад колегії суддів для її розгляду: Загороднюк А.Г. (головуючий суддя), Єресько Л.О., Соколов В.М.
Сервіси для юристів