ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2026 року
м. Київ
справа № 826/15288/17
адміністративне провадження № К/9901/67583/18, К/9901/66358/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А., Судді: Юрченко В.П., Хохуляк В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги 1) Головного управління ДФС у м. Києві, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестмонтаж»
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2018 (суддя Аверкова В.В.),
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018 (судді: Ганечко О.М., Федотова І.В., Сорочко Є.О.),
у справі №826/15288/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестмонтаж»
до Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестмонтаж» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.08.2017 №0006351401, №0006361401, №1438140303.
Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач покликався на безпідставність висновків відповідача про порушення положень законодавства та неправомірне формування відповідних податкових вигод за результатами господарських операцій з контрагентами, які, як вважає податковий орган, фактично не відбулися. Позивач стверджує, що такі висновки податкового органу ґрунтуються виключно на припущеннях без урахування того, що реальність виконання підтверджується сукупністю первинних документів.
Позивач також не погоджується із застосуванням штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь фізичних осіб, оскільки відповідна податкова звітність була подана у встановлені законодавством строки.
Рішенням Окружного адміністративного суду від 16.04.2018 позовні вимоги задоволено повністю.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, дійшов переконання, що операції між позивачем та його контрагентами фактично проведені та належним чином документально оформлені.
Суд першої інстанції відмітив, що позивач належним чином підтвердив використання придбаних робіт у власній господарській діяльності, де сам позивач виступав безпосереднім підрядником. Тому, на переконання суду першої інстанції, спірні господарські операції здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.
Щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності, суд першої інстанції зазначив, що податковий розрахунок за формою 1-ДФ за І квартал 2015 року був поданий ним у встановлений строк. При цьому зазначив, що самостійне виправлення допущених помилок виключало підстави для притягнення позивача до відповідальності.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 30.10.2018 скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.08.2017 №0006351401 та №0006361401 та у цій частині відмовив в задоволені позовних вимог. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції, досліджуючи реальність спірних господарських операцій, встановив лише факт формального документування зазначених операцій та їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності.
На думку апеляційного суду, на користь цього висновку свідчать такі факти:
- предметом спірних господарських операцій були будівельні роботи, але до перевірки та суду не були надані в повному обсязі підтверджуючі первинні документи, а саме: журнали обліку виконаних робіт (КБ - 6), який є підставою для складання звітності з виконання будівельно-монтажних, робіт, використання основних- матеріалів, здійснення контролю за обсягами робіт тощо; акти на приховані роботи; журнал будівельних робіт; журнал оперативної документації об`єкта; звіти про хід та результати наданих робіт; накази про призначення відповідальних, інструкції та журнали з охорони праці;
- у реквізитах договору між сторонами вказано номер рахунку підприємства, який був відкритий пізніше, ніж дата укладення договору;
- у контрагентів відсутні основні засоби для виконання будівельних робіт, а кількість задокументованих у первинних документах людино-годин очевидно не відповідає чисельності працівників, облікованих у таких контрагентів.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог щодо штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності, Головне управління ДФС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Сервіси для юристів