ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2026 року
м. Київ
справа № 280/364/25
адміністративне провадження № К/990/45704/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О. О.,
суддів: Блавжівської Н. Є., Яковенка М. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу
за позовом Підприємства об`єднання громадян «Інтертекстиль» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року (складене у складі головуючого судді Тарантюк А. Р.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Баранник Н. П., суддів: Малиш Н. І., Щербака А. А.) у справі №280/364/25
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Підприємство об`єднання громадян «Інтертекстиль» (далі - ПОГ «Інтертекстиль», платник податків) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, податковий орган), у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області, як відокремленого підрозділу ДПС України від 23 серпня 2024 року № 36506/13-01-07-04 за формою В1;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області, як відокремленого підрозділу ДПС України від 23 серпня 2024 року № 36510/13-01-07-04 за формою ПС.
2. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначав про протиправність податкових повідомлень-рішень, оскільки останнім надано всі первинні документи, якими підтверджуються як взаємовідносини з постачальниками, так і проведення імпортних операцій, які є належним підтвердженням права позивача на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та внесені відповідними уповноваженими органами до інформаційно-аналітичних систем.
2.1. Позивач звертає увагу, що в охопленому перевіркою звітному періоді позивач не оформляв взаємовідносини з ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі, заявленого до бюджетного відшкодування. Причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від`ємне значення ПДВ) є: застосування норми пункту 8 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідно до якого на період до 1 січня 2025 року за нульовою ставкою оподатковується податком на додану вартість постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, які засновані громадськими об`єднаннями осіб з інвалідністю і є їх власністю, де кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва.
2.2. Позивач уважає, що жоден із наявних у позивача документів не взято до уваги та не оцінено відповідачем на предмет відповідності вимогам законодавства до оформлення та змісту. Окрім того, ПОГ «Інтертекстиль» зазначає, що сплачений податок на додану вартість при митному оформленні імпорту продукції зарахований до державного бюджету, що не заперечується відповідачем.
ІІ. Рішення судів першої і апеляційної інстанцій, мотиви їх ухвалення
3. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року, позов задоволено.
3.1. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що:
- за встановлених у справі обставин, після початку проведення перевірки та до винесення податкових повідомлень-рішень податковий орган без належних на те підстав не прийняв до уваги подані платником податків наявні у нього первинні та інші документи, пов`язані із предметом перевірки, тому у спірному випадку податковий орган в акті перевірки обмежився встановленням формальних умов застосування положень пунктів 44.1, 44.6 статті 44 та пункту 85.6 статті 85 ПК України, не з`ясувавши обставини, що мають значення для кваліфікації дій платника податків;
- позивачем до заперечень на акт перевірки та суду надано список працюючих осіб з інвалідністю за червень, серпень, вересень 2023 року, відповідно до якого на підприємстві працювало 58 працівників з інвалідністю, на підтвердження статусу інвалідності надавались довідки МСЕК;
- посилання відповідача на те, що вказана пільга з оподаткування пов`язана, серед іншого, із виготовленням підприємствами певного товару внаслідок переробки (обробки, іншого перетворення), а підприємством не здійснювались жодних процесів з переробки (обробки, інших видів перетворення) даних ТМЦ, а вартість не придатних для виготовлення готової продукції сировини не є витратами на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, а є операцією з придбання не якісної сировини, яку в подальшому уцінили та реалізовували, є неприйнятними, оскільки вказані зауваження не знайшли свого відображенні в акті перевірки. Оскільки саме акт перевірки є носієм доказової інформації, то відсутність у ньому таких висновків, не дає можливості у суді посилатися на такі обставини та факти під час розгляду справи про оскарження податкових повідомлень-рішень;
- позивачем разом із запереченнями на акт документальної позапланової виїзної перевірки надавалися документи, які підтверджують показники, задекларовані в декларації з податку на додану вартість за травень 2024 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку),у якій відображено суму ПДВ заявлену до відшкодування з бюджету.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
4. Відповідач не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
4.1. Управління у касаційній скарзі зазначило підставою касаційного оскарження пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Сервіси для юристів