ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"27" травня 2015 р. м. Київ К/800/28166/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Чумаченко Т.А., Єрьоміна А.В., Калашнікової О.В., при секретарі: Слободян О.М., за участю: представника позивача Клочкової І.С.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2014 року у справі за позовом державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт» до Державної фінансової інспекції в Одеській області про скасування вимоги, -в с т а н о в и л а:
Державне підприємство «Одеський морський торгівельний порт» звернулось до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Одеській області про скасування вимоги.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано пункти 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Одеській області від 20 липня 2011 року № 15-05-34-14/6669 щодо усунення фінансових порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності.
Визнано протиправними та скасовано уточнення вимог про усунення виявлених порушень від 22 серпня 2011 року № 15-05-34-14/7706 та від 10 листопада 2011 року № 15-05-34-14/10426.
Визнано протиправним та скасовано пункт 7 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Одеській області від 20 липня 2011 року № 15-05-34-14/6669 в частині зобов'язання державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» провести претензійно-позовну роботу з товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Маст-Буд» щодо стягнення зайвих виплат шляхом повернення коштів на рахунок порту.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2014 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року залишено без змін.
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, Державна фінансова інспекція в Одеській області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Судами встановлено, що Контрольно-ревізійним управлінням в Одеській області проведена ревізія фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт» за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт від 10 червня 2011 року №05-19-360.
З метою усунення виявлених в результаті ревізії порушень, Контрольно-ревізійним управлінням в Одеській області направлено позивачу вимогу від 20 липня 2011 року
№15-05-34-14/6669, якою зобов'язано державне підприємство «Одеський морський торгівельний порт», зокрема:
пунктом 2 - стягнути на рахунок порту недоотриману частку доходу у сумі 191 502,59 грн. шляхом проведення претензійно-позовної роботи з ТОВ «Одемара» з відображенням в обліку порту дебіторської заборгованості;
пунктом 3 - стягнути на рахунок порту недоотриману частку доходу у сумі 16 366,33 грн. шляхом проведення претензійно-позовної роботи з ТОВ «ВИВАЛ МАРИН» з відображенням в обліку порту дебіторської заборгованості;
пунктом 4 - стягнути на рахунок порту недоотримані кошти за надані інформаційні послуги шляхом проведення претензійно-позовної роботи з судовими агентами з відображенням в обліку порту дебіторської заборгованості та внесенням змін до умов договорів на агентське обслуговування суден;
пунктом 5 - стягнути на рахунок порту недоотримані кошти за надання послуг в частині гарантованого забезпечення вантажопотоку на суму 2 549 085,04 грн. та 979 575,43 грн. шляхом проведення претензійно-позовної роботи з ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП.ЛТД» і ТОВ «Новотех-Термінал» відповідно;
пунктом 6 - стягнути на рахунок порту зайві виплати у сумі 1 882 986,88 грн. шляхом проведення претензійно-позовної роботи з ТОВ «Пейд»;
пунктом 7 - стягнути на рахунок порту зайві виплати з ТОВ «Підприємство «Маст-Буд» - 871 100 грн., ТОВ «БК «Промбудсервіс» - 69 964,30 грн., ТОВ «Бласт ЛТД» - 104 760,00 грн., ВАТ «Мостобуд» - 99 986,84 грн., ВАТ «Чорномортехфлот» - 86 794 грн. шляхом проведення претензійно-позовної роботи з відображенням в обліку порту дебіторської заборгованості;
пунктом 8 - стягнути на рахунок порту недоотриману частку доходу у сумі 330 030,64 грн. та на рахунок державного бюджету (30%) кошти отримані від орендної плати у сумі 110 010,22 грн. шляхом проведення претензійно-позовної роботи з ТОВ «Новотех-Термінал» і ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» з укладенням договорів;
пунктом 9 - стягнути на рахунок порту недоотриману частку доходу у сумі 902 828,8 тис. грн. шляхом проведення претензійно-позовної роботи з дочірнім підприємством «ГПК Україна» компанії «Гамбург Порт консалтинг ГмбХ», ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД», ТОВ «Новолог», ТОВ «Українська національна стивідорна компанія», ТОВ «Новотех-Термінал», ТОВ «Бруклін-Київ» з укладенням договорів оренди.
пунктом 10 - стягнути з осіб, винних у безпідставному списанні дошки сепараційної у кількості 4,5 куб. м і бруса сепараційного у кількості 1,8 куб. м на загальну суму 4 тис. грн. шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу Законів про працю України (комендант ВПК-11 порту Гройникова О.В.).
Вважаючи таку вимогу відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Сервіси для юристів