ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 квітня 2016 року м. Київ К/9991/78188/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,
при секретарі: Корецькому І.О., розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Спец-Компані «Гергард-Річ»
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2012
та касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31.08.2012
та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2012
у справі № 2а/1270/5665/2012 Луганського окружного адміністративного суду
за позовом Приватного підприємства «Спец-Компані «Гергард-Річ»
до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби
про визнання дій протиправними, скасування акту перевірки, податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31.08.2012 позов задоволено: визнано протиправними дії ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області ДПС щодо проведення камеральної перевірки та складання акту від 09.04.2012 № 1/15-100/34526020; визнано недійсним та скасовано акт камеральної перевірки від 09.04.2012 № 1/15-100/34526020; визнані недійсними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області ДПС від 27.04.2012 р. № 00024215100 та № 00024315100.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2012 постанову суду першої інстанції скасовано у частині задоволення позову про визнання дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки та складання акту з податкової звітності з податку на прибуток від 09.04.2012 № 1/12-100/34526020 ПП «Спец-Компані «Гергард-Річ» протиправними; визнання недійсним та скасування акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 09.04.2012 № 1/12-100/34526020 про проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток; визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2012р. № 00024215100 про сплату штрафу у розмірі 4232,55 грн. та № 00024315100 про сплату штрафу у розмірі 1437,10 грн.; в цій частині позовних вимог відмовлено; в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ПП «Спец-Компані «Гергард-Річ» просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
ДПІ у своїй касаційній скарзі просить скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині задоволених позовних вимог з огляду на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Сторони не реалізували своє процесуальне право щодо подання заперечень проти касаційної скарги іншої із сторін.
У зв'язку з неявкою у судове засідання, призначене на 27.04.2016 о 12:00, осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до частини 1 ст. 41 КАС України, не здійснюється.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.
Як встановлено у судовому процесі, фактичною підставою для застосування до позивача штрафних санкцій, згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені у акті перевірки від 09.04.2012 № 1/15-100/34526020, про порушення норм пункту 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (ПК): несвоєчасна сплата самостійно узгоджених податкових зобов'язань із податку на прибуток за податковими деклараціями за 3-й квартал 2010 року, за 2010 рік та 2011 рік.
За наслідками перевірки відповідачем відносно позивача прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.04.2012: № 00024215100, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 846,51 грн., що становить 20% суми несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання із податку на прибуток у сумі 4232,55 грн.; № 00024315100, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 2309,83 грн., що становить 10% суми несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання із податку на прибуток у сумі 23098,38 грн.
У судовому процесі встановлено, що штрафна санкція за податковим повідомленням рішенням від 27.04.2012: № 00024215100 нарахована у зв'язку із затримкою позивачем на 74 дні оплати узгодженого податкового зобов'язання із податку на прибуток у сумі 4232,55 грн. за податковою декларацією від 07.02.2011 № 81236; сума податку фактично сплачена 04.05.2011. Штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням від 27.04.2012 № 00024315100 були нараховані наступним чином: 143,71 грн. штрафу нараховані за декларацією з податку на прибуток від 09.11.2010 № 63023, податкові зобов'язання у сумі 1437,10 грн. за якою сплачені 25.11.2010 (затримка на 6 днів); 1500,00 грн. та 666,12 грн. - за декларацією від 09.02.2012 № 9015879806, податкові зобов'язання у сумах 15000,10 грн. та 6661,18 грн. за якою сплачені 13.03.2012 (затримка на 23 дні) та 19.03.2012 (затримка на 23 дні) відповідно.
Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
У відповідності з пунктом 57.1 ст. 57 ПК платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Сервіси для юристів