ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"27" лютого 2014 р. м. Київ К/800/30882/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді Ліпського Д.В.,
суддів: Головчук С.В.,
Черпака Ю.К.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя на постанову Ленінського районного суду міста Севастополя від 15 листопада 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 7 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя про визнання протиправними дій та спонукання та зобов'язання вчинити дії.
Просила суд визнати дії відповідача щодо відмови в перерахунку і виплаті пенсії протиравними, зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії по втраті годувальника за період з 7 лютого 2012 року згідно довідки про заробітну плату працюючого судді, виданою Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в місті Севастополі № 98/3 від 23 січня 2012 року, а також провести виплату заборгованості по не донарахованій пенсії.
Постановою Ленінського районного суду міста Севастополя позов задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Севастополя щодо відмови ОСОБА_2 у здійсненні перерахунку пенсії за втратою годувальника.
Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Севастополя здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії за втратою годувальника згідно довідки про заробітну плату працюючого судді, видану Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в місті Севастополі № 98/3 від 23 січня 2012 року, починаючи з 07 лютого 2012 року.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 7 травня 2013 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення першої інстанції без змін.
Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що судами неправильно застосовано норми матеріального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що чоловік позивача, ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, працював на посаді судді Ленінського районного суду міста Севастополя, загальний стаж роботи на посаді судді складає 20 років 3 місяця. Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя та отримує пенсію за втратою годувальника з липня 2008 року відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».
7 лютого 2012 року позивач звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за втратою годувальника виходячи з нового розміру заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді. 01 серпня 2012 року позивач вдруге звернулась до відповідача у зв'язку з неотриманням відповіді на перше звернення.
9 серпня 2012 року відповідач листом № 175-Б повідомив позивача, що 16 лютого 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя відмовило у перерахунку пенсії з посиланням на те, що Законом України «Про судоустрій та статус суддів», який набрав чинності з 30 липня 2010 року, не передбачено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни грошового утримання діючих суддів районних судів.
Задовольняючи позов суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно зі статті 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з 1 січня 2012 року посадовий оклад суддів підвищено, а оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про державну службу», а тому при перерахунку пенсії по втраті годувальника відповідачем повинен братися до уваги розмір заробітку чоловіка позивача, що визначається відповідно до статті 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів" та довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України про заробітну плату працюючого судді.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами виник спір щодо перерахунку пенсії призначеної позивачу у зв'язку із втратою годувальника, який працював суддею. Позивач вважає, що розмір її пенсії повинен перераховуватися в залежності від суддівської винагороди діючого судді, яку б отримував її померлий чоловік.
Згідно частини 1 статті 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону - довічно.
Відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сім'ї годувальника, який помер внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання, а також сім'ї померлого пенсіонера пенсія призначається незалежно від стажу роботи годувальника. Пенсія в разі втрати годувальника, який помер внаслідок загального захворювання чи каліцтва, не пов'язаного з роботою, призначається, якщо годувальник на день смерті мав стаж, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності (стаття 25 Закону).
Виходячи з наведених законодавчих норм пенсії у зв'язку з втратою годувальника призначаються із заробітку годувальника або із пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті ( заробітну плату, чи пенсію).
Посилання судів попередніх інстанцій на статтю 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» як на підставу на проведення перерахунку пенсії позивачу, безпідставні і не відповідають наведеній законодавчій нормі. Оскільки статтю 129 наведеного Закону визначає складові частини грошової винагороди працюючого судді. Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу». Наведені законодавчі норми стосуються права призначення пенсії чи щомісячного довічного грошового утримання саме судді.
В даних спірних правовідносинах до позивача не можуть застосовуватися норми статті 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка визначає грошову винагороду працюючого судді, оскільки ОСОБА_2 призначена пенсія по втраті годувальника, розмір якої залежить від заробітку годувальника або із пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті.
Сервіси для юристів