ПОСТАНОВА
Іменем України
26 листопада 2025 року
м. Київ
справа №380/12153/20
адміністративне провадження № А/990/7/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
головуючого судді - Смоковича М. І.,
суддів: Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,
секретаря судового засідання - Борисевича О. Ю.,
за участі:
представників відповідача - Краснової І. А., Блинди О. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Окружного адміністративного суду міста Києва - Армана Карапетяна на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання надати запитувану інформацію та
УСТАНОВИВ:
1. У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у ненаданні інформації на запит від 11 жовтня 2020 року; зобов`язання відповідача негайно надати запитувану інформацію.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 23 лютого 2021 року відмовив у задоволенні позовних вимог.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 10 червня 2021 року скасував рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року у справі № 380/12153/20 та ухвалив нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнив частково; зобов`язав Окружний адміністративний суд міста Києва повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 11 жовтня 2020 року з урахуванням висновків суду; у задоволенні інших позовних вимог - відмовив.
Восьмий апеляційний адміністративний суд, коли задовольняв позовні вимоги в окресленій частині, зазначив про те, що запит позивача містить шість запитань, кожне з яких може бути самостійним (не пов`язаним з іншими) запитом на публічну інформацію.
У цьому зв`язку, з покликанням на статтю 6 Закону України від 13 січня 2022 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI), апеляційний адміністративний суд зауважив, що обмеження доступу до конкретної інформації за результатами розгляду запиту на інформацію має узгоджуватися з приписами пунктів 1-3 частини другої статі 6 Закону № 2939-VI. Ці вимоги, за текстом постанови апеляційного суду від 10 червня 2021 року, є «трискладовим тестом», який треба застосовувати до публічної інформації як [неодмінної] умови для обмеження у доступі до цієї інформації.
Восьмий апеляційний адміністративний суд звернув увагу на те, що інформацію, яка містить таємницю досудового розслідування, можна отримати винятково в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК України). Водночас цей суд додав, що відмова у наданні [навіть такої] інформації буде обґрунтованою, якщо у відповіді на запит розпорядник інформації зазначить: якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини.
Якщо розпорядник інформації не висловив міркувань (аргументів) щодо наявності хоча б однієї з трьох складових «трискладового тесту», то це означає, як мовиться у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року, що відмова у доступі до публічної інформації була необґрунтована.
Восьмий апеляційний адміністративний суд, коли ухвалював нове рішення по суті спору, заразом підкреслив, що належність запитуваної інформації до конфіденційної, таємної або для службового користування не може бути єдиною / достатньою підставою для обмеження доступу до неї. Обмеження доступу до конкретної інформації допускається, якщо за визначенням [сутністю] вона є конфіденційною, таємною або для службового користування та за умови застосування сукупності вимог пунктів 1-3 частини другої статті 6 Закону № 2939-VI.
У цьому зв`язку апеляційний адміністративний суд у постанові від 10 червня 2021 року звернув увагу на те, що Окружний адміністративний суд міста Києва, коли, відповідаючи на запит ОСОБА_1 від 11 жовтня 2020 року, покликався на приписи Закону № 2939-VI, не обґрунтував відповідності запитуваної інформації зазначеним вище критеріям (у частині другій статті 6 Закону № 2939-VI), зокрема не зіставив її [запитувану позивачем інформацію] з тією інформацією, яку [перед тим] надав Національному антикорупційному бюро України (далі - НАБУ), щодо кожного із шести питань [пунктів інформаційного запиту], а саме: чи кожне із питань запиту тотожне змісту інформації, що надавалась на вимогу НАБУ.
З погляду Восьмого апеляційного адміністративного суду, тільки шляхом такого-от порівняльного аналізу можна вирішувати, чи можна надавати запитувану інформацію.
У підсумку, Восьмий апеляційний адміністративний суд виснував, що відповідь Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2020 року № 03.2-07/2282/20 [на інформаційний запит ОСОБА_1 від 11 жовтня 2020 року] не можна вважати належним розглядом запиту на отримання публічної інформації, адже звернення ОСОБА_1 не розглянуто відповідно до Закону № 2939-VI, тому що відповідач, як уже мовилося, не надав повної і обґрунтованої відповіді та не роз`яснив причин відмови у наданні інформації на всі поставлені запитання.
З уваги на зміст позовних вимог суд апеляційної інстанції підкреслив, що позаяк відповідач усе ж відреагував на запит позивача (листом від 09 листопада 2020 року № 03.2-07/2282/20), то немає підстав стверджувати про його [відповідача] бездіяльність. З цих мотивів Восьмий апеляційний адміністративний суд, у наслідку, відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання бездіяльності відповідача як розпорядника протиправною, а належним способом захисту права на отримання публічної інформації, за захистом якого звернувся ОСОБА_1 , визначив зобов`язання [відповідача] повторно розглянути запит на отримання публічної інформації з дотриманням вимог Закону № 2939-VI та - як зазначено в резолютивній частині постанови від 10 червня 2021 року - з урахуванням висновків суду.
2. Згодом, ОСОБА_1 звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 380/12153/20.
За наслідками розгляду цього звернення Восьмий апеляційний адміністративний суд (як суд, який ухвалив рішення по суті спору у справі № 380/12153/20) постановив ухвалу від 26 січня 2023 року, якою, на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зобов`язав Окружний адміністративний суд міста Києва протягом тридцятиденного строку з моменту отримання цієї ухвали подати звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року у справі № 380/12153/20.
Відповідач [не раз] надсилав суду звіт про виконання зазначеної постанови разом із відповіддю по суті згадуваного інформаційного запиту, але ухвалами від 06 квітня 2023 року, від 25 січня 2024 року, від 15 жовтня 2024 року від 04 лютого 2025 року Восьмий апеляційний адміністративний суд кожного разу відмовляв у його прийнятті.
Водночас суд апеляційної інстанції [разом з рішенням про відмову у прийнятті звіту] накладав на голову Ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва штрафи за невиконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року.
Сервіси для юристів