ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"26" листопада 2015 р. м. Київ К/800/35168/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючої судді - Васильченко Н.В.,
суддів: Калашнікової О. В., Єрьоміна А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2015 року у справі № 822/1553/15 за позовом Чепелівської сільської ради до Красилівської районної державної адміністрації, треті особи ОСОБА_1, Держземагентство у Красилівському районі Хмельницької області, Державна інспекція сільського господарства в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування розпоряджень, -
в с т а н о в и л а :
У квітні 2015 року Чепелівська сільська рада звернулась в суд з позовом до Красилівської районної державної адміністрації, треті особи ОСОБА_1, Держземагентство у Красилівському районі Хмельницької області, Державна інспекція сільського господарства в Хмельницькій області, в якому просила визнати протиправними та скасувати розпорядження голови Красилівської райдержадміністрації № 349/2012-р від 20.07.2012 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розпорядження голови Красилівської райдержадміністрації є протиправними та підлягають скасуванню. Оскільки при прийнятті цих рішень райдержадміністрація діяла поза межами наданих їй повноважень.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2015 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Красилівської райдержадміністрації № 349/2012 від 20.07.2012 року «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1» в частині надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок гр. ОСОБА_1 на території с. Чепелівка Чепелівської сільської ради. Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Красилівської райдержадміністрації № 401/2012 від 20.08.2012 року «Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 20 липня 2012 року № 349/2012-р» в частині надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок гр. ОСОБА_1 на території с. Чепелівка Чепелівської сільської ради. Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Красилівської райдержадміністрації № 488/2012 від 03.10.2012 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх в оренду для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх в оренду для ведення фермерського господарства на території с. Чепелівка Чепелівської сільської ради.
Не погоджуючись з ухваленими по справі судовими рішеннями ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.07.2012 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Красилівської РДА щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 873 га, які розташовані за межами населених пунктів Гриценківської, Чернелівської, Велькоорлинецької, Чепелівської Антонінської, Веселівської, Заставківської, Волицької, Печеської, Глібківської, Кульчинівської, Кульчинківської сільських рад з послідуючою передачею в оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства.
Судами попередніх інстанцій досліджувались розпорядження голови Красилівської райдержадміністрації, якими було надано дозвіл на розроблення та затверджено проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та подальшу їх передачу в оренду для ведення фермерського господарства, порядок та обґрунтованість їх прийняття.
Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту с. Чепелівка та відноситься до земель комунальної форми власності, а тому Красилівська РДА не була наділена повноваженнями щодо передачі земельної ділянки в користування на умовах оренди.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанції про підставність позовних вимог, виходячи із наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, та про що зазначали суди в ухвалених рішеннях, не момент звернення до суду із позовом, спірні розпорядження Красилівської райдержадміністрації були виконанні. Вказана обставина сторонами не заперечується.
Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.
Розпорядження, прийняті головою Красилівської райдержадміністрації (як суб'єктом владних повноважень), про надання дозволу на виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_1 є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Скасування такого акта не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку або укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.
Ураховуючи наведене, позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не підлягає задоволенню.
З огляду на наведене, ухвалені по справі судові рішення підлягають скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Колегія судів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанції повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин, але невірно застосували норми матеріального права до їх вирішення, що призвело до ухвалення незаконних рішень.
Згідно ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при ухваленні рішення порушені норми матеріального права, тому касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів першої і апеляційної інстанції підлягають скасуванню з винесенням постанови про відмову у задоволенні заявленого позову.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а :
Сервіси для юристів