ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"26" листопада 2015 р. м. Київ К/800/21710/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головчук С.В. (суддя-доповідач), Ліпського Д.В., Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на постанову Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 28 березня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
в с т а н о в и л а :
У липні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести перерахунок пенсії. В обґрунтування вимог зазначав, що з 25 січня 2011 року його звільнено з органів внутрішніх справ у відставку (зі зняттям з військового обліку) за підпунктом «а» пункту 65 (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення). З 26 січня 2011 року позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) у розмірі 65% грошового забезпечення. Посилаючись на те, що відповідач неправильно обчислив розмір його пенсії та уточнивши позовні вимоги, просив суд визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Запорізькій області, зобов'язати відповідача провести перерахунок призначеної пенсії та виплачувати пенсію в розмірі 70 % грошового забезпечення, стягнути 1088,00 грн збитків, 42,90 грн поштових витрат та відшкодувати 10000,00 грн моральної шкоди.
Постановою Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 28 березня 2012 року, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року, позов задоволено частково. Визнано відмову ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_4 відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону №2262-ХІІ як звільненому у відставку за віком неправомірною. Зобов`язано ГУ ПФУ в Запорізькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону №2262-ХІІ, як звільненому у відставку за віком, за період з 26 січня 2011 року до 28 березня 2012 року. Зобов`язано ГУ ПФУ в Запорізькій області виплатити ОСОБА_4 різницю між перерахованою та виплаченою сумою пенсії за період з 26 січня 2011 року до 28 березня 2012 року. Зобов`язано ГУ ПФУ в Запорізькій області нараховувати та виплачувати пенсію ОСОБА_4 відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону №2262-ХІІ, як звільненому у відставку за віком, в період з 28 березня 2012 року до внесення змін до законодавства. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ГУ ПФУ в Запорізькій області порушує питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, неправильне застосування Закону №2262-ХІІ та Положення. Вказує, що на день звільнення позивач не досяг встановленого законодавством 45-річного віку, а тому підстави для призначення йому пенсії у розмірі 55 відсотків не було. Посилається на правову позицію Верховного Суду України висловлену у постанові від 21 лютого 2011 року.
Відповідно до статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що з 25 січня 2011 року прапорщика міліції ОСОБА_4 звільнено у відставку (зі зняттям з військового обліку) з посади міліціонера-водія ізолятору тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб Гуляйпільського районного відділу за підпунктом «а» пункту 65 (за віком) Положення, згідно з наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області від 25 січня 2011 року №24 о/с.
На день звільнення вислуга років позивача у календарному обчисленні складала 22 роки 02 місяці 17 днів; у пільговому - 25 років 00 місяців 12 днів.
З 26 січня 2011 року позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області і йому призначено пенсію за вислугу років за підпунктом «а» частини 1 статті 13 Закону №2262-ХІІ в розмірі 50 % грошового забезпечення та за кожний рік вислуги понад 20 років додатково нараховано 15 % відповідних сум грошового забезпечення. Загальний розмір призначеної позивачу пенсії складав 65 %.
Вважаючи, що відповідач призначив йому пенсію в меншому, ніж належить розмірі, ОСОБА_4 неодноразово звертався до ГУ ПФУ в Запорізькій області за роз'ясненнями.
Листами від 28 квітня 2011 року № 1223/П-9, від 16 травня 2011 року № 1379/П-7 та від 31 травня 2011 року № 1560/П-1 відповідач повідомив йому про відсутність підстав для призначення пенсії у розмірі 55 %, оскільки на день звільнення позивач мав вислугу більше 20 років, у зв'язку з чим його звільнено у відставку, проте не досяг 45 років, а тому не має права на призначення пенсії за віком у розмірі 55% на умовах, передбачених пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону №2262-ХІІ.
Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, ОСОБА_4 має право на пенсію за віком в розмірі 55 % відповідних сум грошового забезпечення та за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 % відповідних сум грошового забезпечення, згідно з пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону №2262-ХІІ.
Проте з такими висновками погодитись неможливо.
Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону № 2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 12 цього Закону, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону.
За приписами пункту «а» частини 1 статті 13 Закону № 2262-XII особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
за вислугу 20 років - 50 процентів,
звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Із змісту наведених норм видно, що особи, які мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше років мають право на пенсію за вислугу років у розмірі 50%, незалежно від віку на день звільнення. Водночас, у разі звільнення особи у відставку за віком або станом здоров'я розмір такої пенсії збільшується на 5 %.
Таким чином, законом передбачено, що особи, звільнені у зв'язку з досягненням ними граничного віку перебування в органах внутрішніх справ або за станом здоров'я мають право на пенсію у розмірі 55 %. В усіх інших випадках така пенсія призначається у розмірі 50 %.
Сервіси для юристів