ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2016 року м. Київ К/800/5246/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Островича С.Е., Степашка О.І., Сіроша М. В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій, вимоги про сплату боргу, -
ВСТАНОВИЛА:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - ФО-П ОСОБА_4.) звернулась до суду з позовом до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій, вимоги про сплату боргу.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року в задоволенні позовних вимог ФО-П ОСОБА_4 відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року апеляційну скаргу ФО-П ОСОБА_4 залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року - залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ФО-П ОСОБА_4 подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
У період з 01.12.2014 року по 12.12.2014 року відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку ФО-П ОСОБА_4 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року. За результатами перевірки складено акт №4006/17-03-04-07/НОМЕР_1 від 23.12.2014 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем: п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 28281,12 грн., в тому числі за 2011 р. в сумі 1520,25 грн., за 2013 р. в сумі 13173,38 грн., за 2013 р. в сумі 13587,49 грн.; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за перевіряє мий період на загальну суму 20143,67 грн., в тому числі за грудень 2011 р. - 2027,00 грн., за квітень 2013 р. - 367,00 грн., за травень 2013 р. - 9161,00 грн., за липень 2013 р. - 2570,23 грн., за серпень 2013 р. - 6018,44 грн.; абз. 2 п.1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого занижено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 41804,62 грн. в тому числі за 2011 р. в сумі 3516,86 грн., за 2012 р. в сумі 30474,44 грн., за 2013 р. в сумі 7813,32 грн.; п. 46.1 ст. 46, пп. 47.1.3 п. 47.1 ст. 47, п. 51.1 ст. 51 ПК України, не подання до Нікопольської ОДПІ (Орджонікідзевського відділення) ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ за I-IV квартал 2011 р., I-III квартал 2012 р.; п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 177.10 ст. 177 ПК України, а саме ненадання платником податків контролюючим органам первинних документів (на перевірку не надано документи, перелік яких вказаний в п. 1.16 Акту перевірки) за перевіряємий період при здійсненні податкового контролю.
За результатами перевірки 23.12.2014 року податковим органом сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0015971703 на суму у розмірі 41804,62 грн.
26.01.2015 року податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення: №0000911703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами у розмірі 35351,40 грн. (за основним платежем - 28281,12 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7070,28 грн.); №0000881701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 25179,59 грн., (за основним платежем - 20143,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5035,92 грн.); №0000891703, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: адміністративні штрафи та санкції у розмірі 510,00 грн.; №0000871703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
26.01.2015 року відповідачем винесено рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000861703, яким на позивача накладено штрафні санкції у розмірі 3965,64 грн. за наслідками донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму у розмірі 41804,62 грн.
Відповідно до пунктів 177.1, 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Згідно пункту 177.3 статті 177 Податкового кодексу України, для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).
Пунктом 177.4 статті 177 Податкового кодексу України передбачено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
Згідно зі статтею 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності) тощо.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем у перевіряємому періоді було укладено договори з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів з ПП «Ін-Теграль», СУРП «Вектор-М» та ТОВ «Аурум і К». Договори мають однаковий предмет договору, порядок виконання робіт, обов'язки тощо.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що з урахуванням виду діяльності вказаних контрагентів позивача не доведено можливість надання такими послуг з обслуговування ТЗ; позивачем не надані документи визначені договорами - приймання виконавцем ТЗ на підставі Акту; рахунків-фактури; нарядів, довіреності тощо. Крім того, з поданих позивачем документів не можливо ідентифікувати який вантажний чи легковий, якої марки, автомобільний транспорт підлягав ремонту, посадову особу з боку виконавця, яка була відповідальна за здійснення господарської операції (відсутні ПІБ). В актах здачі-прийняття робіт відсутні посилання на договори.
Сервіси для юристів