ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"26" травня 2015 р. м. Київ К/800/61804/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Логвиненка А.О.,
Мороза В.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення Сумської міської ради на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 25.07.2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці і соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання протиправним рішення та зобов'язання здійснити виплату разової грошової допомоги до 5-го травня,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_2 звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з позовом до Управління праці і соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання протиправним рішення та зобов'язання здійснити виплату разової грошової допомоги до 5-го травня.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 25.07.2008 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління праці і соціального захисту населення Сумської міської ради по нарахуванню та виплаті ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня за 2007 рік в розмірі 1770,30 грн. Стягнуто з Управління праці і соціального захисту населення Сумської міської ради на користь ОСОБА_2 заборгованість з виплати разової грошової допомоги за 2007 рік у розмірі 1770,30 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2008 року апеляційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення Сумської міської ради було залишено без задоволення, а постанову Зарічного районного суду м. Суми від 25.07.2008 року - без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.05.2014 року касаційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення Сумської міської ради було залишено без задоволення, а постанову Зарічного районного суду м. Суми від 25.07.2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2008 року- без змін.
Постановою Верховного Суду України від 11.11.2014 року ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29.05.2014 року - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
У касаційній скарзі Управління праці і соціального захисту населення Сумської міської ради, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Зарічного районного суду м. Суми від 25.07.2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2008 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є учасником бойових дій та має право на відповідний соціальний захист, встановлений законодавством України, зокрема на пільги, передбачені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. Позивачу у 2007 році нарахована та виплачена щорічна разова грошова допомога до 5-го травня в розмірі 280,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Згідно із частиною 1 статті 171 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічно до 5-го травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 13 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію частини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги, а статтею 29 цього Закону встановлено виплату цієї допомоги у розмірі 280,00 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення статті 29 та пункту 13 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене, крім того, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, положення статті 29 і пункту 13 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними та втратили чинність з 09.07.2007 року - дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 6-рп/2007, яке відповідно до положень частини 1 статті 58 Конституції України не має зворотної дії в часі. Якщо суб'єкт владних повноважень виплатив грошову допомогу під час дії зазначених норм Закону, то після прийняття рішення Конституційним Судом України у нього не виникло додаткових зобов'язань щодо перерахунку раніше виплаченої позивачеві щорічної разової грошової допомоги.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Дана правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 11.11.2014 року у справі № 21-459а14.
Сервіси для юристів