Постанова ВАСУ від 26.03.2015 року

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" березня 2015 р. м. Київ К/9991/81592/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Олендера І.Я., Рибченка А.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова та ОСОБА_4 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011 по справі № 2а-5066/11/2070

за позовом ОСОБА_4

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про визнання протиправними дій, скасування запису, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції про визнання протиправними дій, які полягали у поданні заяв про реєстрацію обтяження рухомого майна, на підставі яких до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено записи № 7234524 та № 11087523 про виникнення публічного обтяження та виникнення податкової застави відносно належного позивачу майна, та скасування запису за реєстраційним номером № 11087523 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна про виникнення публічного обтяження та виникнення податкової застави відносно належного позивачу майна.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволені частково, дії державного податкового органу щодо подання заяви про реєстрацію обтяження рухомого майна визнано протиправними та зобов'язано відповідача розглянути питання щодо припинення податкової застави, оформленої записом у державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 11087523.

Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Скориставшись своїм правом на касаційне оскарження судових рішень попередніх інстанцій, позивач також звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій поставлено питання скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позову та в цій частині позовні вимоги задовольнити, пославшись на те, що скасування запису за реєстраційним номером № 11087523 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна про виникнення публічного обтяження та виникнення податкової застави відносно належного позивачу майна є належним способом захисту порушеного права.

Переглянувши матеріали справи і касаційні скарги, заслухавши доповідь судді, Вищий адміністративний суд України зазначає наступне.

Судами встановлено, що позивач мав заборгованість перед бюджетом за платежем "єдиний податок" у розмірі 392,89 грн., внаслідок несплати якої податковим органом відповідно до п. 8.2.1 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та ст. 89 Податкового кодексу України було прийняте рішення про передачу активів платника податків у податкову заставу, про що у реєстрі обтяжень зроблені відповідні записи.

Зокрема, до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 17.05.2008 було внесено запис про публічне обтяження всіх активів позивача з підстав, передбачених п. 8.2.1 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а 18.04.2011 зазначений запис про обтяження вилучено на підставі підпунктів 93.1.1-93.1.5 ст. 93 Податкового кодексу України. Того ж дня державним податковим органом зареєстроване публічне обтяження з об'єктом "згідно акту опису майна № 310 від 18.04.2011 та активи, на які боржник набуде право власності у майбутньому".

Розв'язуючи спір та задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції, з думкою якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем 07.12.2010 та 15.02.2011 було частково сплачено заборгованість перед бюджетом, а відповідачем не дотримано процедури застосування податкової застави, оскільки розмір податкової застави із деталізацією майна, на яке вона поширюється, здійснено не було, а податкова застава була застосована до всіх активів позивача. Щодо позовних вимог про скасування запису за реєстраційним номером № 11087523 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна про виникнення публічного обтяження та виникнення податкової застави відносно належного позивачу майна суди, пославшись на положення ст. 93 Податкового кодексу України, п. 24 постанови Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 № 830 "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна", зазначили, що повноваження щодо припинення податкової застави та внесення відповідного подання до реєстру віднесені до компетенції податкових органів, які не може підмінювати суд.

Так, з огляду на прийняте Рішення Конституційного Суду України від 24.03.2005 про непоширення податкової застави на все майно платника податків для досягнення критерію співрозмірності між податковим зобов'язанням і сумою активів, що перебувають у податковій заставі, податковий орган зобов'язаний був провести опис активів позивача, проте такі дії державним податковим органом здійснено не було і до податкової застави було безпідставно включено всі активи позивача.

Відповідно до наведеного, судові рішення щодо визнання протиправними дії державного податкового органу, які полягали у поданні заяв про реєстрацію обтяження рухомого майна, на підставі яких до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено записи № 7234524 та № 11087523 про виникнення публічного обтяження та виникнення податкової застави відносно належного позивачу майна, є обґрунтованою.

Водночас висновки суду першої інстанції, з думкою якого погодився апеляційний суд, про зобов'язання відповідача розглянути питання щодо припинення податкової застави, оформленої записом у державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 11087523, є безпідставними, як і відмова у задоволенні позовних вимог щодо скасування запису за реєстраційним номером № 11087523 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна про виникнення публічного обтяження та виникнення податкової застави відносно належного позивачу майна.

Частиною 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено обсяг та зміст процедурної діяльності адміністративного суду.

Так, у межах розгляду справи суд може самостійно визначити не заявлені позовні вимоги, але за умови, що це сприятиме вичерпному захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб.

Вихід суду за межі позовних вимог можливий у тому разі, якщо позивач, вказавши у заяві одну конкретну вимогу, не зазначив іншу, котра має послідовний зв'язок із попередньою та випливає із фактичної спірної ситуації, викладеної у позовній заяві.

Задоволення судом позовних вимог щодо визнання незаконними дії контролюючого органу щодо подання заяви про реєстрацію обтяження рухомого майна означає, що відповідне рішення податкового органу не створило жодних правових наслідків для платника, а внесені записи № 7234524 та № 11087523 є протиправними.

Однак при цьому необхідним заходом для належного захисту прав платника є зазначення у резолютивній частині постанови адміністративного суду про задоволення позовних щодо скасування відповідного запису у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна про виникнення публічного обтяження та виникнення податкової застави відносно належного позивачеві майна.

За таких обставин Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -