ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 лютого 2014 року м. Київ справа № 800/60/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіЗайцева М.П., Зайцева М.П.,Зайцева М.П.,суддів:Веденяпіна О.А., Олексієнка М.М.Олексієнка М.М., Єрьоміна А.В., Рецебуринського Ю.Й.,Рецебуринського Ю.Й., Шведа Е.Ю., Черпака Ю.К.,Розваляєвої Т.С., Швеця В.В., Шведа Е.Ю.,Черпака Ю.К.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_10 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в:
У січні 2014 року ОСОБА_10 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія) від 28 листопада 2013 року №3368/дп-13 та зобов'язати відповідача повторно розглянути його скаргу щодо неправомірних дій судді Апеляційного суду Луганської області Запорожченко О.О. при здійсненні ним правосуддя.
У позовній заяві ОСОБА_10 вказав, що під час перевірки його скарги та при прийнятті рішення, Комісія не звернула уваги на зазначені в ній доводи щодо порушення суддею Запорожченко О.О. присяги судді та норм кримінального процесуального права при здійсненні ним правосуддя, що відповідно до частини першої статті 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є підставою для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Представник відповідача у запереченні стверджує, що Комісія діяла в межах чинного законодавства України, жодних порушень під час розгляду скарги позивача не допущено. Вважає вимоги позову безпідставними, оскільки в діях відповідача відсутнє порушення прав та інтересів позивача, а рішення є законним, обґрунтованим, прийнятим на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Позивач в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлялась про день та час слухання справи, звернулась з клопотанням про розгляд справи у її відсутність.
З'ясувавши обставини справи в межах позовних вимог та зібраних і досліджених доказів, колегія суддів приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
За своїм статусом Вища кваліфікаційна комісія суддів України є постійно діючим колегіальним органом у системі судоустрою України (статті 90, 92 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів"( далі - Закон № 2453-VI). При цьому, згідно з частиною шостою статті 87 цього Закону, основною формою роботи колегіального органу є проведення засідань на яких приймаються рішення, встановленої форми. Рішення викладається в письмовій формі, підписується головуючим, членами комісії, які брали участь у розгляді дисциплінарної справи і оголошується на засіданні.
Відповідно до статті 84 Закону №2453-VI дисциплінарне провадження - це процедура розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді. Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі такі факти. Проте, скарга (заява) про неналежну поведінку судді повинна відповідати зразку, затвердженому і розміщеному на офіційному веб - кварталі Комісії, із зазначенням відомостей про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги.
Не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права як засобу тиску на суддю у зв'язку з здійсненням ним правосуддя.
Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
Вбачається, що 19 листопада 2012 року вироком судді Ленінського районного суду м. Луганська Запорожченко О.О., визнано винним ОСОБА_10 у вчиненні злочину передбаченого частиною другою статті 187 Кримінального кодексу України (далі - КК України) та призначено остаточне покарання у вигляді 7 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому майна з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та 6 місяців.
На вищезазначений вирок суду, позивачем подано апеляційну скаргу та зауваження на протокол судового засідання.
Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 20 червня 2013 року задоволено зауваження на протокол судового засідання у справі за обвинуваченням ОСОБА_10 за частиною другою статті 187 КК України та ОСОБА_11 за частиною другою статті 187, частиною першою статті 309 КК України.
15 жовтня 2013 року постановою Апеляційного суду Луганської області кримінальну справу повернуто до суду першої інстанції для виконання вимог статей 349-353 Кримінального процесуального кодексу України.
Крім того, 21 травня 2013 року позивач звернувся зі скаргою і до Комісії, в якій зазначив про допущення суддею Апеляційного суду Луганської області Запорожченко О.О. (перебуваючи на посаді судді Ленінського району м. Луганська) норм процесуального права при розгляді кримінальної справи, зокрема, порушення строків розгляду справи, не надання можливості ознайомитись з матеріалами справи. На думку ОСОБА_10, суддею не були викликані та допитані в якості свідків всі особи, що можуть повідомити факти, які мають значення для правильного вирішення вказаної справи, не розглянуто зауваження на протокол судового засідання.
Приймаючи рішення від 28 листопада 2013 року №3368/дп-13 про відмову у відкритті дисциплінарної справи, Комісія виходила з того, що дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
Перелік підстав дисциплінарної відповідальності судді визначений у статті 83 Закону №2453-VI. Відповідно до частини першої цієї статті суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності з таких підстав:
1) істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову;
2) не вжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом;
3) порушення вимог щодо неупередженості розгляду справи зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу);
4) систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;
Сервіси для юристів