ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 січня 2015 року м. Київ справа № 800/132/14
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого суддів при секретарі судового засідання за участю позивача представників Верховної Ради України Конституційного Суду УкраїниЗаяць В.С. - (суддя-доповідач) Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г., Чалого С.Я., Руденко Н.В., ОСОБА_1, Кот О.В., Гребінника Ю.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, третя особа Конституційний Суд України про визнання незаконною та скасування постанови Верховної Ради України «Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді» від 24 лютого 2014 року № 775-VII, поновлення на посаді судді Конституційного Суду України з 24 лютого 2014 року, -
ВСТАНОВИВ:
05 березня 2014 року ОСОБА_1 пред'явив позов до Верховної Ради України (з урахуванням уточнення позовних вимог) про визнання незаконною та скасування постанови Верховної Ради України «Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді» від 24 лютого 2014 року № 775-VII (далі - Постанова № 775-VII) в частині дострокового припинення повноважень та звільнення його з посади судді Конституційного Суду України за порушення присяги, поновлення його на посаді судді Конституційного Суду України з 24 лютого 2014 року.
ОСОБА_1 обґрунтував позовні вимоги тим, що оспорювана постанова Верховної Ради України є незаконною, прийнята за відсутності підстав для звільнення його з посади судді Конституційного Суду України за порушення присяги судді та з порушенням визначеної процедури звільнення.
Зазначив, що Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) Закон України «Про внесення змін до Конституції України» від 08 грудня 2004 року № 2222-IV у зв'язку з порушенням конституційної процедури його розгляду та прийняття відповідно до Конституції України та Закону України «Про Конституційний Суд України».
При цьому в судовому засіданні не заперечував можливості скасування внесених змін до Конституції України самою Верховною Радою України.
Процедура звільнення судді Конституційного Суду України за порушення присяги визначена параграфом 63 Регламенту Конституційного Суду України, яким передбачено, що якщо орган, який призначив суддю Конституційного Суду України, ставить питання про порушення цим суддею присяги, Конституційний Суд України проводить перевірку і за висновком постійної комісії з питань регламенту та етики приймає рішення про наявність підстав для розгляду Верховною Радою України питання про звільнення з посади судді Конституційного Суду України або про відсутність таких підстав. Рішення про наявність або відсутність підстав для звільнення з посади судді Конституційного Суду України приймається, якщо за нього проголосувало не менш як дванадцять суддів Конституційного Суду України. Інформація про рішення Конституційного Суду України про наявність підстав для звільнення з посади судді Конституційного Суду України направляється на розгляд органу, який призначив суддю Конституційного Суду України, у триденний строк з дня прийняття рішення.
В порушення визначеної процедури Конституційний Суд України не проводив перевірку і рішення про наявність чи відсутність підстав для звільнення його з посади судді Конституційного Суду України Конституційним Судом України не приймалось.
Представник відповідача проти позову заперечив, просив Вищий адміністративний України в задоволенні позову відмовити, так як Верховна Рада України, ухвалюючи постанову № 775-VII, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Представник третьої особи просив суд при увалені рішення врахувати, що на даний час вільних вакансій судді в Конституційному Суді України немає.
Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Частинами 1, 2 статті 148 Конституції України визначено, що Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України.
Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України.
Відповідно до статті 149 Конституції України на суддів Конституційного Суду України поширюються гарантії незалежності та недоторканності, підстави щодо звільнення з посади, встановлені статтею 126 цієї Конституції, та вимоги щодо несумісності , визначені в частині 2 статті 127 цієї Конституції.
До повноважень Верховної Ради України належить призначення на посаду та звільнення з посад третини складу Конституційного Суду України (пункт 26 частини 1 статті 85 Конституції України).
Пунктом 5 частини 5 статті 126 Основного Закону України передбачено, що суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі порушення суддею присяги.
Аналогічна норма міститься в статті 23 Закону України «Про Конституційний Суд України», відповідно до якої повноваження судді Конституційного Суду України припиняються у разі порушенням суддею присяги (пункт 5 частини 1). Рішення про припинення повноважень судді Конституційного Суду України у випадках, передбачених пунктами 4, 5 приймається Верховною Радою України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначено суддею Конституційного Суду України Постановою Верховної Ради України від 4 серпня 2006 року № 83-V. Відповідно до статті 17 Закону України «Про Конституційний Суд України» ОСОБА_1 прийняв присягу судді Конституційного Суду України.
Постановою Верховної Ради України «Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді» № 775-VII від 24 лютого 2014 року достроково припинені повноваження та звільнено ОСОБА_1 з посади судді Конституційного Суду України на підставі пункту 5 частини 5 статті 126 Конституції України у зв'язку з порушенням присяги судді.
Підставою для прийняття такого рішення стало те (як зазначено в постанові Верховної Ради України), що Конституційний Суд України, приймаючи рішення від 30 вересня 2010 року № 20-рп/2010 у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року № 2222-IV у неконституційний спосіб, привласнивши повноваження Верховної Ради України, змінив Конституцію України. Цим Рішенням Конституційний Суд України порушив засадничий конституційний принцип народовладдя, змінив конституційний лад України, порушив конституційний принцип розподілу влад.
Рішенням від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України Конституційний Суд України дозволив Кабінету Міністрів України «вручну» регулювати рівень соціальних виплат, притому що раніше Конституційний Суд України приймав з цього питання прямо протилежні рішення. Тим самим судді Конституційного Суду України фактично порушили право громадян на соціальний захист та достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, які передбачені статтями 46 та 48 Конституції України.
Рішенням від 29 травня 2013 року № 2-рп/2013 у справі за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 136, частини третьої статті 141 Конституції України, абзацу першого частини другої статті 14 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» Конституційний Суд України фактично унеможливив проведення виборів у місті Києві та до Тернопільської обласної ради (до жовтня 2015 року). Зазначеним рішенням судді Конституційного Суду України порушили право громадян вільно обирати та бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, передбачене частиною першою статті 38 Конституції України.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, розглянувши 02 грудня 2014 року у відкритому судовому засіданні справу № 21-302а14 за позовом ОСОБА_2 до Верховної Ради України про визнання незаконною Постанови Верховної Ради України від 24 лютого 2014 року № 775-VII «Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді» в частині дострокового припинення повноважень та звільнення з посади судді Конституційного Суду України ОСОБА_2, зобов'язання Верховної Ради України утримуватися від вчинення певних дій, висловила правову позицію, відповідно до якої Конституція України не уповноважує Конституційний Суд України визнавати нечинність конституційної норми, незважаючи на те, в якій юридичній формі вона була закріплена.
Сервіси для юристів