ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2025 року
м. Київ
справа №320/13672/24
адміністративне провадження № К/990/20620/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Ханової Р.Ф., Гончарової І.А.,
розглянув в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Айдіа Тех» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2025 (судді: Сорочко Є.О. (головуючий), Коротких А.Ю., Чаку Є.В.) у справі №320/13672/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айдіа Тех» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Айдіа Тех» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.03.2024 №00182860702, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 1 170 160,31 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- пеня за контрактом від 17.10.2022 № 17/10-22 нарахована з 17.04.2023 по 19.04.2023 (за 3 дні) протиправно, оскільки контролюючим органом не враховано дату подання Товариством позову до суду про стягнення заборгованості за вказаним контрактом;
- не враховано період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобіганню поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), під час якого у контролюючого органу були відсутні підстави для нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що чітко передбачено положенням абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України:
- станом на 15.11.2023 борг за контрактом № 31/10 від 31.10.2022 вже було частково погашено, а тому період порушених граничних термінів контролюючим органом також визначено не правильно;
- в діях позивача відсутня вина у вчиненні податкового правопорушення, а порушення строків розрахунків за операціями зовнішньоекономічної діяльності відбулось з вини нерезидентів, що виключає можливість застосування до позивача відповідальності. При цьому відповідно до пункту 112.1 статті 112 Податкового кодексу України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом;
- день зарахування коштів на поточний рахунок позивача не може вважатися днем прострочення, а відповідно позивачу безпідставно нараховано пеню за 07.08.2023, оскільки в цій день кошти надійшли на рахунок Товариства.
Тобто на переконання позивача оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 позов задоволено, визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 11.03.2024 №00182860702.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновків про те, що згідно положень Податкового кодексу України пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а тому з урахуванням абзацу одинадцятого пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, яким визначено, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню, а отже відсутні підстави для нарахування Товариству у період дії карантину пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Також порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, в даному випадку, відбулось з вини нерезидентів компанії «SILVAN GRUPA d.o.o.» (Хорватія) та компанії TAIZHOU BISON MACHINERY INDUSTRY CO, LTD (КНР), що виключає можливість застосування до позивача відповідальності передбаченої частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», оскільки вказана відповідальність застосовується виключно у випадку порушення вказаних строків резидентами.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2025 рішення суду першої інстанцій скасовано, в задоволенні позовних вимог Товариства відмовлено.
Суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Позовну заяву про стягнення заборгованості з компанії «SILVAN GRUPA d.o.o» (Хорватія) за зовнішньоекономічним контрактом від 17.10.2022 № 17/10-22 прийнято до розгляду ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023 у справі № 904/1951/23, а тому відповідач здійснив правомірне нарахування пені за період з 17.04.2023 і до 19.04.2023 (включно).
Пеня, що передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон №2473-VIII), за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу«Перехідні положення» Податкового кодексу України. Аналогічну позицію висловила Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.07.2024 у справі № 240/25642/22.
Позивачем в підтвердження існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) не надано сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, а також і інших належних доказів, що підтверджують існування форс-мажорних обставин, які призвели до порушення строків розрахунків згідно спірних контрактів. У зв`язку із наведеним суд також відхилив доводи позивача та мотиви суду першої інстанції про те, що спірні порушення виникли не із вини позивача, оскільки вказані обставини не підтверджені у встановленому законом порядку.
Сервіси для юристів