ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"25" листопада 2015 р. м. Київ К/800/51809/14
Вищий адміністративний суд України у складі суддів: головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Зайцева М.П., Маринчак Н.Є., секретар судового засідання Корецький І.О., за участю: представника відповідача: Макаревича О.С.,розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постановуДніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 рокута ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2014 рокуу справі№ 804/1649/14 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЮБК Інвестстрой»доДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпровизнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮБК Інвестстрой» (далі - ТОВ «ЮБК Інвестстрой») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Подільському районі), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Подільському районі від 3 грудня 2013 року № 130 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ЮБК Інвестстрой» та зобов'язати відповідача відновити реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «ЮБК Інвестстрой».
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року адміністративний позов ТОВ «ЮБК Інвестстрой» задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Подільському районі м від 3 грудня 2013 року № 130 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ЮБК Інвестстрой». Зобов`язано ДПІ у Подільському районі відновити реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «ЮБК Інвестстрой».
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року апеляційну скаргу ДПІ у Подільському районі залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року -без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши сторін, що беруть участь у справі, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 3 грудня 2014 року відповідачем було винесено рішення № 130 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ЮБК Інвестстрой» у зв'язку з фактом відсутності оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних місяців відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.
Фактичною підставою прийняття вказаного рішення, стали висновки відповідача, викладені у висновку управління податкового аудиту від 3 грудня 2013 року № 1022/26-56-22-01-1, про те, що за результатами проведеної зустрічної звірки позивача встановлено відсутність факту реалізації та придбання товарів (робіт, послуг) за період 1 листопада 2012 року - 31 жовтня 2013 року (загальна сума здійснення операцій з постачання товарів (робіт, послуг) становить 0 грн., загальна сума здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) становить 0 грн.). Крім того, за висновком відповідача, платник подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з листопада 2012 року по жовтень 2013 року з показниками, які свідчать про постачання, придбання товарів, здійснених метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0,00 грн.
Задовольняючи позовну вимогу про скасування оскаржуваного акта індивідуальної дії, суди попередніх інстанцій виходили із непідтвердженості висновків податкового органу, які слугували підставою для скасування реєстрації позивача як платника податку на додану вартість. Дійшовши такого висновку, суди задовольнили і позовну вимогу про зобов'язання відновити реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «ЮБК Інвестстрой».
Судова колегія суду касаційної інстанції погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо протиправності рішення від 3 грудня 2014 року № 130 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ЮБК Інвестстрой», однак вважає, що позовна вимога про зобов'язання відновити реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «ЮБК Інвестстрой» задоволена безпідставно, з огляду на наступне.
Порядок та підстави анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначаються положеннями статті 184 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо, зокрема, особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
З аналізу наведеної норми слідує, що анулювання реєстрації платника податку на додану вартість може бути здійснено контролюючим органом у разі якщо платник податку протягом 12 послідовних податкових місяців взагалі не подавав відповідних податкових декларацій, або якщо він подавав такі декларації та при цьому зазначав в них дані, які свідчили про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Таким чином, податковий орган, здійснюючи анулювання реєстрації платника на додану вартість, висновок про відсутність операцій, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, може зробити виключно на підставі даних, що містяться у відповідних податкових деклараціях, які подані безпосередньо платником податків.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивач з листопада 2012 року по жовтень 2013 року надавав відповідачу податкові декларації з податку на додану вартість, зі змісту яких слідує, що за період з 1 листопада 2012 року по 31 жовтня 2013 року ним було здійснено оподатковуваних операцій з придбання товару на загальну суму 26 125 200 грн. та оподатковуваних операцій з продажу товару на загальну суму 28 705 212 грн.
Обставини подання таких декларацій ТОВ «ЮБК Інвестстрой» відповідачем під час розгляду справи не спростовувалися.
Отже, висновок відповідача про подання позивачем протягом 12 послідовних податкових місяців контролюючому органу декларацій з податку на додану вартість, які (який) свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, є необґрунтованим та не підтвердженим належними та допустимим доказами.
Не є підтвердженням таких обставин і Акт про неможливість звірки, що фактично слугував підставою для прийняття рішення від 3 грудня 2013 року № 130.
З огляду на те, що відповідачем не доведено наявності підстав для анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість, які передбачені підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про протиправність оскарженого акта індивідуальної дії.
Разом з тим, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача відновити реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість необґрунтовано задоволено судами враховуючи те, що обов'язок податкового органу здійснити усі необхідні дії, передбачені положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, для відновлення реєстрації платника податку на додану вартість виникає саме з моменту набрання законної сили судовим рішенням про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, оскільки судове рішення не може регулювати суспільні відносини на майбутнє, підстави вважати, що відповідач в подальшому буде ухилятися від таких дій, відсутні.
Вказане підтверджується нормами підпунктів 5.6.1-5.6.3 пункту 5.6 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 листопада 2011 року № 1394 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 року за № 1369/20107 (чинний на час виникнення спірних правовідносин та набрання оскарженими судовими рішеннями законної сили).
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Захист прав, свобод та інтересів осіб є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Таким чином, прийняття судом рішення щодо захисту прав та інтересів осіб на майбутнє, лише виходячи з презумпції порушення їх в майбутньому, є безпідставним.
Сервіси для юристів