Постанова ВАСУ від 25.11.2014 року

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2014 року м. Київ К/9991/51368/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддівТракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., секретар: Буденко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області та Міністерства внутрішніх справ України на постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 9 лютого 2011 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2010 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідачів. Просив визнати незаконними дії відповідачів та зобов'язати нарахувати і виплатити йому одноразову грошову допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він під час проходження служби в органах внутрішніх справ брав участь у бойових діях та виконував завдання по охороні громадського порядку у м. Кіровокан Армянської РСР, внаслідок чого отримав захворювання, яке в подальшому стало причиною для встановлення третьої групи інвалідності. Однак, управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області відмовило йому у виплаті одноразової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707 «Про затвердження порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі або інвалідності працівника міліції».

Постановою Ямпільського районного суду Вінницької області від 9 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області та Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду 3 групи, що звільнився в запас, та зобов'язано відповідачів провести ОСОБА_4 нарахування та виплату такої допомоги.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2011 року скасовано постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 9 лютого 2011 року та ухвалено нову постанову про часткове задоволення позову. Визнано незаконною відмову управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області у наданні Міністерству внутрішніх справ України висновку щодо можливості проведення грошової допомоги позивачу у зв'язку зі встановленням 3 групи інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку. Зобов'язано відповідачів провести нарахування та виплату ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням 3 групи інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку. В решті позову відмовлено. Присуджено з Державного бюджету України на користь позивача 1 грн. 70 коп. витрат на сплату судового збору.

У касаційних скаргах ставиться питання про скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач з 1988 року по 29 жовтня 2009 року проходив службу в органах внутрішніх справи та був звільнений в запас з посади начальника оперативно-пошукового сектору відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області.

З 2 грудня 1988 року по 7 березня 1989 року ОСОБА_4, будучи курсантом Івано-Франківської середньої спеціальної школи міліції Міністерства внутрішніх справ СРСР, відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ СРСР № 0143 від 19 червня 1988 року, розпорядження Міністерства внутрішніх справ УРСР ШТ № 8977 від 26 листопада 1988 року та наказу Івано-Франківської ССШМ Міністерства внутрішніх справ СРСР № 157 від 26 листопада 1988 року був відряджений в складі спеціального батальйону для виконання завдань по охороні громадського порядку в м. Кіровокан Армянської РСР. Вказане підтверджується довідкою Прикарпатського юридичного інституту Міністерства внутрішніх справ МВС України від 23 листопада 2005 року № 1/1390 та постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 березня 2006 року, яка набрала законної сили.

29 жовтня 2009 року військово-лікарською комісією встановлено, що ОСОБА_4 не придатний до військової служби в мирний час та обмежено придатний у воєнний час. Захворювання, що стали підставою для такого висновку, пов'язані з проходженням позивачем служби в органах внутрішніх справ.

26 листопада 2009 року Вінницьким обласним центром медико-соціальної експертизи позивачу встановлено третю групу інвалідності, причиною якої cтало захворювання, пов'язане з участю в бойових діях при виконанні обов'язків військової служби.

10 грудня 2010 року ОСОБА_4 звернувся до управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у звязку зі встановленням йому 3 групи інвалідності. Однак, у виплаті вказаної допомоги йому було відмовлено, оскільки він не брав безпосередньої участі в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю під час виконання службових обов'язків.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, виходив з того, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707 «Про затвердження порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі або інвалідності працівника міліції», оскільки причиною інвалідності стало захворювання, яке пов'язане з участю в бойових діях при виконанні обов'язків військової служби.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що настання інвалідності позивача пов'язане з виконанням ним заходів по охороні і забезпеченню громадського порядку, а відтак відмова відповідачів у виплаті одноразової грошової допомоги є незаконною.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 2 п. 1 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 707 від 12 травня 2007 року, одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, зокрема, інвалідам III групи у розмірі трирічного грошового забезпечення.

П. 2 вказаної Постанови передбачено, що виконанням службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю є: несення постової чи патрульної служби; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, законних інтересів; припинення або запобігання злочинам та правопорушенням; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, що їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участь у ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій.

Враховуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову в частині визнання незаконною відмови управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області у наданні Міністерству внутрішніх справ України висновку щодо можливості проведення грошової допомоги позивачу у зв'язку зі встановленням 3 групи інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, оскільки позивач набув права на одноразову допомогу, передбачену ст. 23 Закону України «Про міліцію».

Разом з тим, з висновком суду апеляційної інстанції про зобов'язання відповідачів провести нарахування та виплату ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням 3 групи інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку погодитися не можна, оскільки він є передчасним.

Так, згідно п. 5 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 707 від 12 травня 2007 року, для виплати грошової допомоги в разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи установлення групи інвалідності працівник міліції, податкової міліції подає органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби за місцем проходження служби: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги згідно з додатком; довідку медико-соціальної експертної комісії щодо визначення ступеня втрати працездатності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) та (або) установлення групи інвалідності; довідку про грошове забезпечення; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові, видачу документа та місце реєстрації (довідку органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про місце реєстрації або місце перебування заявника); копію ідентифікаційного номера.

Відповідно до п. 6 цього ж Порядку для виплати грошової допомоги обов'язково подається довідка від Національної акціонерної страхової компанії «ОРАНТА» про проведену або не проведену раніше виплату.