ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2014 року м. Київ К/800/1551/13
К/800/18612/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Калашнікової О.В. Леонтович К.Г. Цуркана М.І. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційними скаргами Одеської міської ради та об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружне" на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2012 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до голови Одеської міської ради Костусєва Олексія Олексійовича, Одеської міської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до голови Одеської міської ради Костусєва Олексія Олексійовича, Одеської міської ради, в якому просив: визнати бездіяльність голови Одеської міської ради Костусєва Олексія Олексійовича, пов'язану з залишенням заяви від 14.03.2011 року без розгляду і вирішення неправомірною; зобов'язати голову Одеської міськради Костусєва Олексія Олексійовича усунути порушення чинного законодавства України та надати відповідь на заяву; визнати дії Одеської міської ради, пов'язані з тривалим не вирішенням питання щодо встановлення земельного сервітуту для проїзду і обслуговування домоволодіння розташованого у АДРЕСА_1 неправомірними; зобов'язати Одеську міську раду вчинити дії щодо прийняття рішення у встановленні земельного сервітуту для проїзду та обслуговування домоволодіння розташованого у АДРЕСА_1.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач як власник будівель, що розташовані у АДРЕСА_1, позбавлений можливості вільного проїзду і обслуговування домоволодіння, а тому у 2002 році звернувся із заявою до Одеської міської ради про встановлення сервітуту на земельній ділянці площею 851,2 кв. м., однак протягом тривалого часу йому надавались відповіді, в яких повідомлялось про те, що документи на право користування земельною ділянкою знаходяться в стадії оформлення і організація проїзду до його домоволодіння буде врахована на праві земельного сервітуту, проте до теперішнього часу вказане питання не вирішено, у зв'язку з чим позивач звернувся з заявою до голови Одеської міськради, в якій посилався на знущання над його конституційним правом, а тому наполягав на особистому прийомі, але йому була надана лише відповідь, у якій повідомлялось про знаходження документів в стадії оформлення, а з їх підготуванням буде врахована організація проїзду.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2012 року позовні вимоги задоволено: визнано бездіяльність голови Одеської міської ради Костусєва Олексія Олексійовича, пов'язану з залишенням заяви від 14.03.2011 року без розгляду і вирішення неправомірною; зобов'язано голову Одеської міськради Костусєва Олексія Олексійовича усунути порушення чинного законодавства України та надати відповідь на заяву; визнано дії Одеської міської ради, пов'язані з тривалим не вирішенням питання щодо встановлення земельного сервітуту для проїзду і обслуговування домоволодіння розташованого у АДРЕСА_1 неправомірними; зобов'язано Одеську міську раду вчинити дії щодо прийняття рішення у встановленні земельного сервітуту для проїзду та обслуговування домоволодіння розташованого у АДРЕСА_1.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року рішення суду першої інстанції змінено, викладено п'ятий абзац постанови Приморського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2012 року наступним чином: "Зобов'язати Одеську міську раду на протязі двох місяців вчинити дії щодо встановлення земельного сервітуту на право проїзду до домоволодіння, розташованого у АДРЕСА_1, яке належить гр. ОСОБА_4"; в іншій частині постанову Приморського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2012 року залишено без змін.
Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Одеська міська рада та об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружне" звернулись до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами. Одеська міська рада в касаційній скарзі просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та відмовити у позові. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружне" в касаційній скарзі просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач у 2002 році звертався до Одеської міської ради стосовно організації під'їзду до земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1.
04 грудня 2002 року комісією з розгляду земельних спорів Одеської міської ради було прийнято рішення, яким зобов'язано Управління архітектури та містобудування підготувати висновок про організацію під'їзду до ділянки позивача та підготувати на плані ділянки під'їзд, Управлінню земельних ресурсів при підготовки матеріалів відводу врахувати вказаний висновок Управління архітектури та містобудування.
Згідно виписки з протоколу засідання від 23 квітня 2003 року постійною комісією з будівництва, архітектури та земельних правовідносин було рекомендовано Управлінню архітектури та містобудування видати висновок та погодити на плані ділянки під'їзд до домоволодіння позивача та доручено Управлінню земельних ресурсів Одеської міської ради провести відповідну корегування плану території з організацією під'їзду до приватного домоволодіння.
Однак, Управлінням архітектури та містобудування не було підготовлено вказаний висновок про організацію під'їзду до ділянки позивача, у зв'язку з чим Управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради також не було виконано рішення комісії Одеської міської ради.
Протягом 2003-2011 років Управлінням архітектури та містобудування та Управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради повідомлялось позивачу про неможливість вирішення питання щодо організації проїзду до належної йому земельної ділянки, оскільки документи на право користування земельною ділянкою за адресою вул. Леваневського, 7, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружне" знаходяться в стадії оформлення, та що при підготовці буде врахована необхідність організації нормативного проїзду до його земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.
14 березня 2011 року позивач подав заяву на ім'я голови Одеської міської ради про прийняття його на особистий прийом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі протиправно тривалий час не вирішують питання щодо встановлення сервітуту на земельній ділянці площею 851,2 кв.м., чим порушують права та охоронювані законом інтереси позивача.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що для повного захисту прав позивача необхідно саме зобов'язати Одеську міську раду вчинити дії щодо встановлення земельного сервітуту на право проїзду до домоволодіння.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України частково погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.
Відносно вимог щодо визнання неправомірними дій Одеської міської ради, пов'язаних з тривалим не вирішенням питання щодо встановлення земельного сервітуту для проїзду і обслуговування домоволодіння розташованого у АДРЕСА_1 та зобов'язання вчинити дії щодо прийняття рішення у встановленні земельного сервітуту для проїзду та обслуговування домоволодіння розташованого у АДРЕСА_1, колегія суддів зазначає.
Відповідно до статті 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
Статтею 99 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів: а) право проходу та проїзду на велосипеді; б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; в) право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій; г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку; д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми; е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми; є) право прогону худоби по наявному шляху; ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд; з) інші земельні сервітути.
Згідно зі статтею 100 Земельного кодексу України в редакцій, чинній на момент виникнення спірних відносин земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору або за рішенням суду.
Відповідно до статті 402 Цивільного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.
Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.
Сервіси для юристів