ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 400/573/26
адміністративне провадження № К/990/28839/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Виконавчого комітету Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 (суддя Брагар В.С.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2026 (колегія суддів у складі: головуючого судді Джабурія О.В., суддів Вербицької Н.В., Кравченка К.В) у справі №400/573/26 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії
I. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У січні 2026 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовом до Виконавчого комітету Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області (далі - відповідач, Виконавчий комітет), в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області від 22.12.2025 №407;
зобов`язати Виконавчий комітет Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області повторно розглянути заяву позивача про взяття на квартирний облік без факту відсутності у позивача власного житла.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач послався на протиправність і необґрунтованість оскаржуваного рішення, оскільки вважає, що цим рішенням порушено його конституційне право на поліпшення житлових умов з тих підстав, що він належить до осіб, які мають право на поліпшення житлових умов.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
3. Суди попередніх інстанцій установили, що ОСОБА_1 є громадянином України, учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням від 20.10.2024 серії НОМЕР_1 .
4. Відповідно до довідки КП «Баштанське районне бюро технічної інвентаризації» від 11.11.2025 №68 право приватної власності по Баштанському району Миколаївської області з 15.07.1992 по 11.11.2025 за ОСОБА_1 не зареєстровано.
5. Позивач не має власного житла і проживає разом зі своєю дружиною та донькою у будинку його батьків, який належить батькам на праві власності.
6. 17.11.2025 позивач звернувся із заявою до Виконавчого комітету Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області про взяття його на квартирний облік як особи, що потребує поліпшення житлових умов. Щодо наявності пільги повідомив, що є учасником бойових дій, та надав відповідні підтверджуючі документи.
7. Виконавчий комітет Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області рішенням від 22.12.2025 №407 відмовив позивачу у постановленні на квартирний облік з підстав того, що забезпеченість житловою площею на одну особу становить 11,4 кв.м, що перевищує встановлену норму.
8. Вважаючи протиправною відмову у постановленні на квартирний облік і порушення його прав на поліпшення житлових умов, позивач звернувся до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 12.03.2026, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2026, позов задовольнив.
10. Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідач протиправно відмовив позивачу у постановки його на квартирний облік, оскільки позивач не має власного житла, проживає разом зі своєю дружиною та донькою у будинку його батьків разом з ними, який належить батькам на праві власності, і як учасник бойових дій, має право на першочергове забезпечення жилою площею, як особа що потребує поліпшення житлових умов.
Суди також дійшли висновку, що забезпечення житловою площею на одну особу у розмірі 11,4 кв.м (що перевищує норму 7 кв.м, визначену виконавчим комітетом Баштанської міської ради) не позбавляє його права бути взятим на квартирний облік, як особи, яка потребує поліпшення житлових умов, оскільки вказана частка є меншою за норму, встановлену статтею 47 Житлового кодексу України - 13,65 кв.м.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ЗАПЕРЕЧЕНЬ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
11. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку, просив скасувати та ухвалити рішення, яким справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
12. Підставою касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій, скаржник визначає положення пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
На обґрунтування цієї підстави скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статті 34 Житлового кодексу України (далі - ЖК України) та пункту 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 №470 (далі - Правила №470), без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26.04.2023 у справі №161/7432/22, від 08.09.2021 у справі №486/497/20.
13. Відповідач зазначає про те, що судами попередніх інстанцій було безпідставно застосовано норму статті 47 ЖК України та статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) до відносин, що склалися з приводу взяття на квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов. Також вказує, що судами не взято до уваги рішення Виконавчого комітету Миколаївської обласної ради народних депутатів і президії обласної ради професійних союзів «Про норми житлової площі в Миколаївській області» від 23.01.1992 №4 (далі - Рішення №4).
Сервіси для юристів