ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 320/20554/23
адміністративне провадження № К/990/45310/25
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж Яготинської міської ради «Яготинтепломережа» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 (суддя - Кушнова А.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025 (головуючий суддя - Василенко Я.М., судді: Ганечко О.М., Кузьменко В.В.) у справі №320/20554/23.
встановив:
Комунальне підприємство теплових мереж Яготинської міської ради «Яготинтепломережа» (далі - КПТМ «Яготинтепломережа») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області) від 22.12.2022 №0136750407 та №0136770407.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025, позов задоволено.
ГУ ДПС у Київській області звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2025, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
Підставою касаційного оскарження відповідач зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та вважає, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.01.2024 у справі №440/2547/22, відповідно до якої, контролюючий орган, в межах камеральної перевірки може донараховувати податкові зобов`язання, якщо відповідне заниження таких зобов`язань можливо встановити на підставі інформаційних баз даних контролюючого органу. Вказує, що аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 21.10.2021 у справі № 600/2340/20-а, від 19.04.2022 у справі № 816/687/16, від 16.01.2024 у справі № 440/2547/22, від 14.03.2019 у справі № 826/17858/16, від 03.06.2021 у справі № 160/8446/18, від 08.11.2022 у справі № 520/8958/18.
Також відповідач зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у взаємозв`язку із статтею 102 Податкового кодексу України.
У доводах касаційної скарги зазначає, що на порушення норм статті 102 Податкового кодексу України позивачем подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2017 рік від 11.07.2022 № 9301502066 з додатками (уточнююча податкова декларація з податку на прибуток підприємства з додатками за 2018 рік (від 11.07.2022 № 9312457081); уточнююча податкова декларація з податку на прибуток підприємства з додатками за 2019 рік (від 11.07.2022 № 9337063747); уточнююча податкова декларація з податку на прибуток підприємства з додатками за 2020 рік (від 11.07.2022 № 9374100821), в яких відображено збитки за 2014-2016 роки на суму 7 720 824 грн., що призвело до завищення від`ємного об`єкта оподаткування за 2021 рік та заниження суми податку на прибуток за звітний період на 785 206 грн.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток КПТМ «Яготинтепломережа» (код ЄДРПОУ 24223294) від 27.10.2022 № 9434442824.
За результатами проведеної перевірки ГУ ДПС у Київській області складено акт камеральної перевірки податкової звітності з інших питань з податку на прибуток підприємства за 2021 рік № 13783/10-36-04-07 від 25.11.2022.
Відповідно до акта перевірки, за результатами аналізу податкової та фінансової звітності з податку на прибуток за 2021 рік за даними додатку Р1 від 27.10.2022 №9434442823 до уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток від 27.10.2022 №9434442824 платником відображено в рядку за кодом 3.2.4 (сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України) суму 8 057 751 грн.
Так, в акті перевірки зазначено, що на порушення норм статті 102 Податкового кодексу України, КПТМ «Яготинтепломережа» подало уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками за 2017 рік (від 11.07.2022 №9301502066), уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками за 2018 рік (від 11.07.2022 №9312457081), уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками за 2019 рік (від 11.07.2022 №9337063747), уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками за 2020 рік (від 11.07.2022 №9374100821), в яких відображено збитки минулих періодів за 2014-2016 роки, в результаті чого в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за звітний період 2021 рік від 27.10.2022 №9434442824 завищено суму від`ємного об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років на 7 720 827 грн. та занижено суму податку на прибуток на 785 260 грн.
Таким чином, перевіркою встановлено порушення норм статті 102 Податкового кодексу України. Платником подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2017 рік (від 11.07.2022 №9301502066), в якій відображено збитки минулих періодів за 2014-2016 роки, в результаті чого в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за звітний період 2021 рік від 27.10.2022 №9434442824 завищено суму від`ємного об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років на 7 720 827 грн. та занижено суму податку на прибуток на 785 260 грн.
На підставі зазначеного вище акта перевірки, ГУ ДПС у Київській області 22.12.2022 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
№0136770407, яким зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за звітний період - 2021 рік на суму 4 924 204 грн.;
№0136750407, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, на суму 863 786,00 грн., в тому числі 785 260,00 грн. - основне зобов`язання та 78 526,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач правомірно відобразив показник від`ємного значення з податку на прибуток 2017 року у складі податкової декларації з податку на прибуток за наступний період, зменшивши фінансовий результат до оподаткування згідно з підпунктом 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України.
Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги та підстав касаційного оскарження за правилами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд виходить із такого.
Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Сервіси для юристів