ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"25" серпня 2016 р. м. Київ К/800/48302/15
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Олендера І.Я. (доповідача), Бухтіярової І.О., Рибченка А.О.,
секретар судового засідання Загородній А.А.,
за участю представника позивача Дереки Д.В.,
представника відповідача Демченка С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 23 травня 2014 року, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2014 року ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» звернулось до суду першої інстанції з позовом, у якому просив визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» відповідача - Спеціалізовної державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 23 травня 2014 року № 0000084100.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що внаслідок сплати авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів на невірний код бюджетної класифікації, позивач не має права зменшити податкові зобов'язання з податку на прибуток за 2013 рік, оскільки їх сплата не відбувалась, а також те, що зменшення податку на прибуток можливе лише за рахунок сплачених безпосередньо грошовими коштами авансових внесків з податку на прибуток, однак всупереч приписів п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, сплата таких грошових зобов'язань відбулася за рахунок переплати. Зазначені порушення призвели до завищення суми зменшення нарахованого податку на прибуток по рядку 13 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, що призвело до завищення переплати по особовому рахунку платника податку за бюджетним кодом 11023100 «Авансові внески з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності» та є підставою для притягнення до відповідальності за п. 123.1 ст. 123 ПК України. Таким чином відповідач оскаржуване податкове повідомлення-рішення виніс правомірно, оскільки таке відповідає приписам податкового законодавства.
Не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про їх скасування, як таких, що ухвалені із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог. У доводах касаційної скарги зазначає, що судами попередніх інстанції встановлено, що порушення, допущене позивачем полягає виключно у завищенні переплати по особовому рахунку, що виключає заниження грошового зобов'язання та притягнення до відповідальності за п. 123.1 ст. 123 ПК України, адже незалежно від наявності встановленого відповідачем порушення, податкові зобов'язання з податку на прибуток є від'ємним та відсутні до сплати. Окрім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що сплата авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відбулася, однак на помилковий код бюджетної класифікації, що не дає підстави стверджувати про відсутність їх сплати. Також, судами встановлено, що позивачем нараховано та сплачено авансові внески з податку на прибуток підприємств вірно, при цьому, суди помилково приходять до висновку, що внаслідок застосування положень пп. 57.1 ст. 57 ПК України декларуванню підлягає виключно сплачена живими грошовими коштами сума, та не може бути задекларована погашена за рахунок надміру сплачених сум такого податку, що суперечить формі податкової декларації. Вказані порушення доводять незаконності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів замінено правонаступником Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі - відповідач, ДПІ) відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Касаційний розгляд справи проведено у відкритому судовому засіданні, відповідно до ст. 221 КАС України.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.
05.04.2014 року працівниками відповідача проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» за 2013 рік.
Даною перевіркою встановлено завищення суми зменшення нарахованого податку на прибуток на 14 796 728 грн. по рядку 13 ЗП, яка в свою чергу зменшує податок на прибуток за 2013 рік по рядку 14 Декларації та наявність підстав для відповідальності платника, передбаченої пунктом 123.1 статті 123 ПК України.
Зазначене порушення призвело до завищення переплати по особовому рахунку платника податку за бюджетним кодом 11023100 «Авансові внески з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності» на 14 796 728 грн.
На підставі акту перевірки та за виявленими порушеннями, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 23 травня 2014 року № 0000084100, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на 22 195 092 грн.( в т.ч. основний платіж - 14 796 728 грн. та штрафні санкції - 7 398 364 грн.).
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Згідно з пп. 54.3.2. п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до пп. 14.1.156 п.14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з п. 123.1. ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Згідно з абз. 1 п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що аналізованими нормами ПК України встановлені підстави прийняття контролюючими органами податкових повідомлень-рішень щодо визначення суми податкового зобов'язання виключно якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань.
Як встановлено рішенням суду першої та другої інстанції, з огляду на висновки податкового органу, порушення позивача полягає у завищенні суми зменшення нарахованого податку на прибуток на 14796728 грн. по рядку 13 ЗП, яка в свою чергу зменшує податок на прибуток за 2013 рік по рядку 14 Декларації, що призвело до завищення переплати по особовому рахунку платника податку за бюджетним кодом 11023100 «Авансові внески з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності».
Сервіси для юристів