ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2026 року
м. Київ
справа № 480/7776/24
адміністративне провадження № К/990/21579/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області
на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року (суддя: Глазько С.М.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року (судді: Ральченко І.М., Катунов В.В., Подобайло З.Г.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білопільський елеватор"
до Головного управління ДПС у Сумській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Білопільський елеватор" (далі також - Позивач, ТОВ "Білопільський елеватор") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі також - Відповідач, ГУ ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 травня 2024 року № 629218282314 (далі також - ППР).
На обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав, що компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED та ALLIS ENTERPRISES LIMITED є резидентами Республіки Кіпр та бенефіціарними (фактичними) власниками доходу у вигляді процентів, що підтверджується відповідними сертифікатами податкового резидентства, виданими компетентним органом Республіки Кіпр.
Позивач наголошував, що кредитні договори та договори про реструктуризацію є чинними, а зазначені нерезиденти є законними власниками прав вимоги за відповідними зобов`язаннями, а не агентами, номінальними утримувачами чи посередниками.
Крім того, Позивач стверджував, що висновки контролюючого органу щодо наявності у вказаних компаній статусу так званих "транзитних" (кондуїтних) компаній не ґрунтуються на належних, допустимих та достатніх доказах, а мають характер припущень. Зокрема, на думку Позивача, Відповідачем не було враховано фінансову звітність нерезидентів, а також обставини подальшого використання ними отриманих коштів.
Відтак Позивач вважав, що застосування ставки податку у розмірі 2 відсотків відповідно до положень Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (далі - Конвенція) було правомірним, тоді як висновки контролюючого органу про необхідність оподаткування таких виплат за ставкою 15 відсотків є безпідставними.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 25 грудня 2025 року адміністративний позов ТОВ "Білопільський елеватор" задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 13 травня 2024 року № 629218282314.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність тверджень контролюючого органу щодо відсутності у компаній AGROPROSPERIS 2 LIMITED та ALLIS ENTERPRISES LIMITED статусу бенефіціарних (фактичних) отримувачів доходу. Суд зазначив, що Відповідач підійшов до оцінки критеріїв бенефіціарного володіння формально, а його висновки ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені належними і допустимими доказами.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 15 квітня 2026 року апеляційну скаргу ГУ ДПС залишив без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року - без змін.
Погодившись із висновками суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив про наявність у Позивача правових підстав для застосування у 2017- 2019 роках ставки податку у розмірі 2 відсотків відповідно до положень Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування, з огляду на наявність належних сертифікатів податкового резидентства та підтвердження статусу бенефіціарного власника доходу.
Апеляційний суд також констатував, що висновки контролюючого органу про те, що зазначені кіпрські компанії були лише проміжною (транзитною) ланкою у структурі руху коштів до Кайманових Островів, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та спростовуються матеріалами справи.
Крім того, суди попередніх інстанцій наголосили, що сам по собі факт укладення договорів про реструктуризацію у грудні 2016 року та листопаді 2018 року не свідчить про відсутність у нерезидентів статусу бенефіціарних власників процентного доходу у спірний період. Суди зазначили, що контролюючим органом не надано доказів існування у зазначених нерезидентів юридичних чи договірних зобов`язань щодо подальшого перерахування отриманих процентних доходів іншим особам, тоді як Позивачем надано докази самостійного здійснення такими компаніями господарської діяльності та несення ними відповідних економічних ризиків.
Сервіси для юристів