ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2026 року
м. Київ
справа № 300/3831/25
адміністративне провадження № К/990/7757/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року (судді: Шинкар Т.І., Довга О.І., Запотічний І.І.) у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
в с т а н о в и в :
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.02.2025 №005841/0706.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року вказаний позов було задоволено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись із таким рішенням суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати означену вище постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
На обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду була ухвалена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки вона ґрунтується на хибному висновку про законність наказу на проведення перевірки та доведеність складу правопорушення. Позивач наголошує, що наказ ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 03.02.2025 №336-п містив лише адресу об`єкта, проте в ньому взагалі не було вказано найменування суб`єкта господарювання або хоча б назви магазину. Зважаючи на те, що за адресою АДРЕСА_1 розташований багатоквартирний будинок, де одночасно здійснюють діяльність декілька різних суб`єктів господарювання (магазини «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4»), відсутність у наказі відомостей про конкретного суб`єкта перевірки - платника податків та об`єкта перевірки - місяця роздрібної торгівлі товарами унеможливлює його ідентифікацію як об`єкта податкового контролю.
Як підставу касаційного оскарження позивач вказав застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права при вирішенні цієї справи без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22.09.2020 року у справі №520/8836/18; від 04.03.2021 року у справі №803/1171/17; від 01.06.2022 року у справі №520/7331/21; від 28.10.2022 року у справі №600/1741/21-а; від 16.04.2025 року у справі №140/5720/24, згідно з якими відсутність у наказі відомостей щодо суб`єкта, стосовно якого вона призначена, та, як наслідок, унеможливлення його ідентифікації, є грубим порушенням вимог податкового законодавства та має наслідком визнання результатів перевірки - протиправними.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що з 11.12.2017 року ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець і є платником податків, зборів та інших обов`язкових платежів, встановлених законом.
Відповідно до наказу ГУ ДПС України в Івано-Франківській обл. від 03.02.2025 за №336-п контролюючим органом вирішено провести фактичну перевірку магазину за адресою: АДРЕСА_1 у термін, встановлений ст. 82 Податкового кодексу України та за період відповідно до ст. 102 Податкового кодексу України.
Підставою для видання наказу слугувала доповідна записка Управління податкового аудиту ГУ ДПС України в Івано-Франківській обл. щодо ймовірного порушення вимог податкового законодавства господарських одиниць, серед яких вказано: "магазин за адресою АДРЕСА_1 ».
За результатами такої фактичної перевірки складено Акт від 06.07.2025 №3019/09/17/РРО/ НОМЕР_1 , яким встановлені порушення суб`єктом господарювання вимог п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР), а саме: порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані в установленому порядку на загальну суму 268 858 грн.
За результатами такої перевірки ГУ ДПС в Івано-Франківській області було прийнято податкове повідомлення - рішення форми від 19.02.2025 року №005841/0706 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, що передбачені підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та статтею 20 Закону №265/95-ВР на загальну суму 268 858,00 грн.
Вважаючи означене податкове повідомлення-рішення протиправним позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що фактична перевірка магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » була призначена та проведена ГУ ДПС в Івано-Франківській області з суттєвими порушеннями вимог податкового законодавства, які в сукупності зумовлюють недійсність її результатів. Так, суд установив, що наказ про проведення перевірки від 03.02.2025 №336-п не містив найменування конкретного суб`єкта господарювання, обмежившись лише загальним посиланням на об`єкт - «магазин за адресою АДРЕСА_1 ». Враховуючи, що за вказаною адресою розташований багатоквартирний будинок, у якому одночасно здійснюють діяльність декілька різних суб`єктів господарювання (зокрема магазини « ІНФОРМАЦІЯ_2 », «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4»), суд констатував неможливість ідентифікації позивача як законного об`єкта контролю з тексту такого розпорядчого акта.
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення відповідачем процедури допуску до перевірки, оскільки всупереч вимогам пункту 80.1 статті 80 ПК України копія наказу не була вручена особисто платнику податків, а була надана найманій працівниці - продавцю ОСОБА_2 , яка на момент прибуття інспекторів здійснювала розрахункові операції.
Також, на переконання суду, неправомірність дій податкового органу підтверджується штучним обмеженням часу проведення перевірки, яка фактично тривала лише близько однієї години (з 14 год. 11 хв. до 15 год. 30 хв. 04.02.2025). Суд першої інстанції зауважив, що таке різке скорочення тривалості контрольного заходу за наявності встановленого законом десятиденного строку позбавило позивача об`єктивної можливості реалізувати своє право на захист та надати перевіряючим необхідні бухгалтерські докази обліку товарних запасів.
Оцінюючи обґрунтованість висновків податкового органу щодо порушення позивачем вимог законодавства про облік товарних запасів, суд першої інстанції констатував дотримання позивачем вимог п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР, наявність у матеріалах справи належних первинних документів (форми обліку товарних запасів, видаткових накладних, актів списання, накладних на переміщення), які, за висновками суду, повною мірою підтверджують походження та належний облік товару.
У підсумку, враховуючи встановлені суттєві процедурні порушення призначення та проведення перевірки, суд першої інстанції визнав висновки акта перевірки щодо порушення порядку обліку товарів на суму 268 858 грн протиправними, а податкове повідомлення-рішення №005841/0706 від 19.02.2025 скасував як таке, що прийняте за результатами незаконної перевірки.
Апеляційний суд дійшов протилежного висновку по суті спору та зазначив про те, що ГУ ДПС в Івано-Франківській області була фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки, а наказ від 03.02.2025 №336-п у повному обсязі відповідає вимогам пункту 81.1 статті 81 ПК України. Колегія суддів зауважила, що положення законодавства допускають зазначення в наказі або суб`єкта господарювання, або безпосередньо об`єкта перевірки, яким, у даному випадку, був магазин за конкретною адресою. Відтак, відсутність прізвища ФОП ОСОБА_1 та/або назви конкретного магазину у тексті наказу не була визнана апеляційним судом істотним недоліком, який би міг анулювати результати такої фактичної превірки.
Сервіси для юристів