ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2026 року
м. Київ
справа № 240/19686/24
адміністративне провадження № К/990/13911/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Радишевської О.Р., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Дубком Сергієм Миколайовичем, на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року (суддя Приходько О.Г.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2026 року (колегія у складі суддів: Матохнюка Д.Б., Сторчака В. Ю., Граб Л.С.) у справі, за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та історія справи
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо незастосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), у редакції, чинній з 29 січня 2020 року, при обчисленні позивачу в період з 29 січня 2020 року до 08 травня 2023 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме невизначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної Постанови;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та доплатити позивачу за період з 29 січня 2020 року до 08 травня 2023 року включно належні, з урахуванням проведених раніше виплат, суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 Постанови №704 у редакції, чинній з 29 січня 2020 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14 листопада 2019 року №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01 січня 2020 року, Законом України від 15 грудня 2020 року №1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01 січня 2021 року, Законом України від 02 грудня 2021 року №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року, Законом України від 03 листопада 2022 року №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.
Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 21 жовтня 2024 року залишив цю позовну заяву без руху та встановив позивачеві десятиденний строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом поза межами тримісячного строку в частині вимог за період з 19 липня 2022 року до 08 травня 2023 року, у якій вказати підстави для поновлення строку, надати докази поважності причин пропуску цього строку.
Суд керувався тим, що позивач звернувся до суду із цим позовом 08 жовтня 2024 року, однак заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з вимогами за період з 19 липня 2022 року до 08 травня 2023 року не подав.
На виконання вимог цієї ухвали суду представник позивача подав заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначив про те, що про складові грошового забезпечення, яке нараховувалося та виплачувалося позивачу під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , відповідач повідомив лише у серпні 2024 року у відповідь на адвокатський запит, а відповідного письмового повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні не надавалося.
Ухвалою від 04 листопада 2024 року Житомирський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі, за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії. Розгляд справи суд вирішив проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У цій ухвалі суд, зокрема, зазначив, що з доданих до позову та заяви про поновлення строку звернення до суду доказів неможливо встановити відколи позивач був обізнаний про суми, нараховані та виплачені при виключені його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , як і пересвідчитись щодо фактичного складання такого повідомлення. Тож з`ясування судом питання дотримання позивачем строку подання позову в частині заявлених вимог за період з 19 липня 2022 року до 08 травня 2023 року потребує додаткових доказів й перевірки відповідних обставин.
Ухвалою від 13 червня 2025 року Житомирський окружний адміністративний суд витребував у військової частини НОМЕР_1 : копію грошового атестата ОСОБА_1 копію/витяг з журналу реєстрації вихідної документації в частині запису про видачу/вручення грошового атестата ОСОБА_1 копію картки особового рахунка військовослужбовця ОСОБА_1 з відміткою (під підпис військовослужбовця) щодо дати видачі/вручення грошового атестата; довідку про розмір встановленого позивачу тарифного коефіцієнту та розмір окладу за військовим званням, за період з 29 січня 2020 року до 08 травня 2023 року; довідку про розмір встановленого позивачу тарифного розряду, тарифного коефіцієнту та розмір посадового окладу, встановленого за займаною посадою за період з 29 січня 2020 року до 08 травня 2023 року; довідку про суми виплачених позивачу грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги при звільненні та усіх інших одноразових додаткових видів грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року до 08 травня 2023 року.
15 липня 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання військової частини НОМЕР_1 про виконання ухвали суду, до якої долучено, зокрема, копію грошового атестата ОСОБА_1 від 08 травня 2023 року №4/843, який у графі 14 «Правильність даних, зазначених в атестаті, підтверджую» містить підпис військовослужбовця, а також витяг з відповідного Журналу щодо вручення грошового атестата позивачу під підпис.
Ухвалою від 28 серпня 2025 року Житомирський окружний адміністративний суд залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху та установив позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків цієї заяви шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог за період з 19 липня 2022 року до 08 травня 2023 року із зазначенням інших підстав для поновлення цього строку.
Суд керувався тим, що позивач із цим позовом звернувся 08 жовтня 2024 року та пропустив тримісячний строк звернення до суду в частині позовних вимог за період з 19 липня 2022 року до 08 травня 2023 року.
На виконання вимог цієї ухвали суду представник позивача подав заяву, у якій він просив поновити строк звернення до суду із цим позовом, зауваживши, що у наданому відповідачем грошовому атестаті немає будь-якої інформації про порядок обрахунку грошового забезпечення, що доводить необізнаність позивача на час вручення грошового атестата про здійснення розрахунку грошового забезпечення без застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, при обчисленні посадового окладу та окладу за військове звання. До того ж, грошовий атестат жодним чином не засвідчує обізнаності щодо порушеного права, позаяк не містить відомостей щодо грошового забезпечення за останній місяць та не охоплює період спірних виплат за змістом заявлених у позові вимог. Також представник позивача просив звернути увагу й на те, що позивач після переведення з військової частини НОМЕР_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 й дотепер - у військовій частині НОМЕР_3 , а отже, мав об`єктивні перешкоди для звернення до суду, враховуючи безперервне виконання позивачем завдань, пов`язаних із захистом суверенітету та територіальної цілісності України. Оскільки представник позивача у серпні 2024 року звернувся до відповідача з адвокатським запитом про надання письмової інформації про виплачені позивачу спірні суми грошового забезпечення, саме з отриманням у відповідь листа відповідача від 23 серпня 2024 року № 4/2223/1 почався відлік тримісячного строку звернення до суду з позовом у цій справі.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою від 08 вересня 2025 року Житомирський окружний адміністративний суд визнав неповажними вказані представником ОСОБА_1 підстави для поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 19 липня 2022 року до 08 травня 2023 року та залишив позов у цій частині без розгляду.
Суд першої інстанції керувався тим, що грошове забезпечення є щомісячним регулярним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі його розмір відомий особі, яка його отримує. Суд повторює, що представником позивача не наведено жодних обставин, які слугували реальною перешкодою для вчинення позивачем активних заходів задля обізнаності щодо розрахунку спірного грошового забезпечення, як і прояву зацікавленості щодо свого права на належне грошове забезпечення. А відтак, отримавши грошове забезпечення, - дізнатись щодо його складових та, відповідно, за бажання, переконатись чи правильно воно обчислюється. Суд зазначив, що помилкове уявлення про відсутність порушення прав протягом тривалого періоду не може виправдовувати пасивної поведінки позивача та його процесуальної бездіяльності.
Щодо посилань представника позивача на продовження несення військової служби у військовій частині НОМЕР_2 й дотепер - у військовій частині НОМЕР_3 , а також те, що, перебуваючи на військовій службі та виконуючи безперервно завдання, що пов`язані із захистом суверенітету та територіальної цілісності України, суд зауважив, що самі лише посилання на перебування на військовій службі не можуть бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку, така обставина може бути врахована судом, якщо вона знаходиться в прямому причинному зв`язку з пропуском процесуального строку, однак представник позивача не обґрунтував та не довів наявності такого причинного зв`язку. До поданої заяви про поновлення процесуального строку не додано жодного доказу на підтвердження таких обставин.
Сьомий апеляційний адміністративний суд повністю погодився з висновками суду першої інстанції та постановою від 25 березня 2026 року залишив ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року без змін.
Сервіси для юристів