ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"25" травня 2016 р. м. Київ К/800/25577/15
К/800/25394/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Лосєва А.М.,
Бившевої Л.І.,
Шипуліної Т.М.,
за участю секретаря Титенко М.П.
представників сторін:
позивача ОСОБА_4,
відповідача 1 Кононова В.Д.,
відповідача 2 не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційні скаргиДочірнього підприємства «Українська горілчана компанія «Nemiroff» Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій областіна постановуВінницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 рокута ухвалуВінницького апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 рокуу справі№802/1617/14-аза позовомОСОБА_6до третя особаНемирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області Дочірнє підприємство «Українська горілчана компанія «Nemiroff»провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_6 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_6.) звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, правонаступником якої є Немирівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (надалі - відповідач, Немирівська ОДПІ), третя особа - Дочірнє підприємство «Українська горілчана компанія «Nemiroff» (далі по тексту - третя особа, ДП «УГК «Nemiroff»), в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року, позов задоволено.
Вважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач та третя особа звернулись до Вищого адміністративного суду України із касаційними скаргами, в яких просять постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року скасувати і постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Позивач письмових заперечень на касаційні скарги не надав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «УГК «Nemiroff» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 березня 2012 року по 01 березня 2014 року при проведенні господарських операцій з ПП «РИВАЛ», ТОВ «АККОРД-ГРУП», ТОВ «НІКА СВІТ», ТОВ «БК ЄВРО-СІТІ», ТОВ «ПЕРСЕЙ ПЛЮС», ТОВ «БАЛТІК ТУР», ПП «КОТЕДЖ», ТОВ «ЕЛАМ-ОЙЛ», ТОВ «КОМПАНІЯ «ТЕРРА АГРО», ПП «КОМПЛЕКТ-МАГНЕТІК», ТОВ «ПОЛТАВА-ПРОЕКТ-МОНТАЖ».
За результатами проведеної перевірки податковим органом 10 квітня 2014 року складено акт №393/22-00-20/30805594, висновками якого встановлено порушення третьою особою, зокрема, підпункту «г» пункту 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 7134334 грн.
На підставі зазначеного акта перевірки, 29 квітня 2014 року Немирівською ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення №0000892200, яким ДП «УГК «Nemiroff» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 10701501,00 грн., з яких, за основним платежем на 7134334,00 грн., за штрафними санкціями на суму 3567167,00 грн.
Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про дотримання третьою особою вимог податкового законодавства під час віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених його контрагентам.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для їх часткового задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Сервіси для юристів