Постанова ВАСУ від 25.03.2014 року

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2014 року м. Київ К/9991/11678/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддівТракало В.В., Ємельянової В.І., Олендера І.Я., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства фінансів України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області про зобов'язання провести перерахунок заробітної плати та щомісячного грошового утримання у визначеному законом розмірі,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2010 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідачів. Просив зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області провести з 1 червня 2005 року по 16 вересня 2010 року перерахунок та сплату заробітної плати відповідно до ст. 44 Закону України «Про статус суддів», з 4 липня 2010 року по 16 вересня 2010 року перерахунок та сплату щомісячного грошового утримання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» виходячи з розміру перерахованої заробітної плати та надалі виплачувати їх у визначеному Законом розмірі; зобов'язати Міністерство фінансів України профінансувати вказані витрати.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2010 року позов задоволено частково. Визнано незаконною бездіяльність Державної судової адміністрації України та Міністерства фінансів України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати та щорічного грошового утримання судді ОСОБА_4 з 19 серпня 2009 року виходячи розрахунку посадового окладу в розмірі 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат.

Визнано незаконною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області щодо непроведення перерахунку заробітної плати та щорічного грошового утримання позивачу з 19 серпня 2009 року з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» в редакції станом на 31 грудня 2005 року та неподання до Державної судової адміністрації України змін до посадового окладу грошового забезпечення позивачу із зазначенням розміру заробітної плати та грошового утримання виходячи із 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат.

Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області провести позивачу з 19 серпня 2009 року перерахунок заробітної плати та щорічного грошового утримання, обчисленого з урахуванням посадового окладу, виходячи із 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат з урахуванням раніше проведених виплат, а Державну судову адміністрацію України вжити заходи з повного фінансування заробітної плати та щорічного грошового утримання позивача.

Зобов'язано Міністерство фінансів України профінансувати вказані виплати.

Стягнуто з Державного бюджету на користь ОСОБА_4 1 грн. 70 коп. витрат на сплату судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року змінено постанову Луганського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2010 року, а саме абзаци 2, 3, 4, 5, 6 резолютивної частини вказаної постанови викладено в іншій редакції. Визнано незаконною бездіяльність Державної судової адміністрації України та Міністерства фінансів України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати ОСОБА_4 з 19 серпня 2009 року по 1 грудня та щомісячного грошового утримання судді з 4 липня 2010 року по 1 грудня 2010 року, виходячи розрахунку посадового окладу в розмірі 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат.

Визнано незаконною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області щодо непроведення перерахунку позивачу заробітної плати з 19 серпня 2009 року по 1 грудня 2010 року та щомісячного грошового утримання з 4 липня 2010 року по 1 грудня 2010 року, виходячи з розрахунку посадового окладу в розмірі 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» в редакції станом на 31 грудня 2005 року та неподання до Державної судової адміністрації України змін до посадового окладу грошового забезпечення позивачу із зазначенням розміру заробітної плати та грошового утримання виходячи із 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат.

Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області провести позивачу перерахунок заробітної плати з 19 серпня 2009 року по 1 грудня 2010 року та перерахунок щомісячного грошового утримання з 4 липня 2010 року по 1 грудня 2010 року, обчислених з урахуванням посадового окладу, виходячи із 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат з урахуванням раніше проведених виплат, а Державну судову адміністрацію України вжити заходи з повного фінансування заробітної плати та щомісячного грошового утримання позивача. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі Міністерство фінансів України, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що позивач працює на посаді судді Артемівського районного суду м. Луганська.

Заробітна плата позивача обчислювалася виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн., встановленої станом на 21 грудня 2005 року, без урахування підвищення мінімальної заробітної плати протягом спірного періоду.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги з 19 серпня 2009 року, та суд апеляційної інстанції, змінивши цей період щодо стягнення заробітної плати на період з 19 серпня 2009 року по 1 грудня 2010 року, а щодо перерахунку щомісячного грошового утримання - з 4 липня 2010 року по 1 грудня 2010 року, виходили з того, що оскільки за змістом статті 44 Закону України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ (в редакції, що діяла станом на 1 січня 2006 року), постанов Кабінету Міністрів України від 30 червня 2005 року № 514, від 3 вересня 2005 року № 865 "Про оплату праці суддів" посадовий оклад суддів з 1 червня 2005 року не може бути нижче 7,5 розмірів мінімальної заробітної плати, схеми посадових окладів та розміри надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи розраховуються виходячи з кратності до мінімальної заробітної плати, а пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" щодо застосування для розрахунку посадових окладів мінімальної заробітної плати в розмірі 332 грн. і не проведення перерахунку при підвищенні мінімальної заробітної плати в подальшому та постанову Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1243 «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і місцевого самоврядування та суддів» в частині встановлення розміру посадових окладів суддів судовими рішеннями, які набрали законної сили, визнано незаконними, то відповідачі при нарахуванні та виплаті заробітної плати позивачу діяли неправомірно.

Проте повністю погодитися з такими висновками судів попередніх інстанції не можна з таких підстав.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про оплату праці суддів" від 3 вересня 2005 року № 865, яка набрала чинності з 1 січня 2006 року, було затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6, які розраховано виходячи з кратності до мінімальної заробітної плати, а також розміри надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи.

Постановою Кабінету Міністрів України "Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів" від 21 грудня 2005 року № 1243 встановлено, що для вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів, розміри посадових окладів яких визначаються залежно від кількості розмірів мінімальної заробітної плати, зокрема, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2005р. № 865 та іншими нормативно-правовими актами, розміри посадових окладів встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати перерахунок не провадиться.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 року № 1310 постанову Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 доповнено пунктом 4-1, відповідно до положень якого розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 19 березня 2007 року визнано протиправним та скасовано пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" від 3 вересня 2005 року № 865.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2007 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 жовтня 2009 року постанову Печерського районного суду м. Києва від 19 березня 2007 року в частині визнання протиправним та скасування пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" від 3 вересня 2005 року № 865 залишено без змін.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2009 року, визнано незаконними постанови Кабінету Міністрів України "Про питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів" від 21 грудня 2005 року № 1243 в частині встановлення розміру посадового окладу суддям; пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865" від 31 грудня 2005 року № 1310 та пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" від 3 вересня 2005 року № 865.