ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 640/21358/21
касаційне провадження № К/990/27580/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Гончарової І.А.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гоал» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2022 (суддя Пащенко К.С.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 (головуючий суддя - Ганечко О.М., судді - Кузьменко В.В., Василенко Я.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гоал» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гоал» (далі - позивач, Товариство, платник) звернулося до суду із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.07.2021 № 0054378/0706, №0054388/0706.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що суми витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість були сформовані ним по реальним правочинам, що пов`язані із його господарською діяльністю, у тому числі з ТОВ «Будівельна компанія «Марсал», ТОВ «Сігма-Снабсервіс», ТОВ «Тек Юг», ТОВ «Мегаполис Юг», ТОВ «Промінвест Онікс», ТОВ «Гідробуд Компані», ТОВ «БФ «Престиж», ТОВ «Захід Госпторг», ТОВ «Смарт Компані», ТОВ «СК «Олімпія», ТОВ «Інкотекс-Україна», ТОВ «Кід-Буд» (попередня назва ТОВ «ВІСА Україна»), ТОВ «Сігма-Снабсервіс», ТОВ «Мета Стар Компані», ТОВ «Торгопт-СК», ТОВ «Промінвест Онікс», ТОВ «Калармо», ТОВ «Баттер», ТОВ «ТЕК Юг», ТОВ «Торгівельна Компанія «Суперсвітло», ТОВ «Мегаполис Юг», ТОВ «Вотер Ворлд Преміум» (попередня назва - ТОВ «Кадіма-Вест»), ТОВ «Кельвіон Девелопмент», фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , які належним чином відображені у податковому та бухгалтерському обліках платника на підставі відповідних первинних документів. Також, позивач вказував на те, що він не повинен був зберігати документи первинного обліку, які надавалися контролюючому органу під час попередньої перевірки та по яких вже сплинув строк проведення перевірки контролюючим органом (1095 днів від останнього дня граничного строку подання податкової декларації), і ненадання цих документів не може слугувати підставою для визначення йому податкових зобов`язань, з урахуванням того, що Управлінню під час проведення перевірки були надані первинні бухгалтерські документи та регістри бухгалтерського обліку, що знайшло своє відображення у акті перевірки.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 13.10.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023, у задоволенні позову відмовив повністю.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що сукупність наданих доказів не підтверджує факт реальності здійснення господарських операцій позивача з наведеними вище контрагентами. Суди виходили з того, що платником не надані були первинні документи в підтвердження таких господарських операцій, які стали підставою для формування платником витрат та податкового кредиту. Інші надані документи в підтвердження цих господарських операцій не можуть вважатися належно оформленими, оскільки мають значні недоліки і, відповідно, не є документами, які посвідчують ці господарські операції, а відсутність у деяких контрагентів (а саме: ТОВ «Калармо», ТОВ «Баттер», ТОВ «Мета Стар Компані») трудових ресурсів, виробничого обладнання, устаткування, транспортних засобів, складських приміщень тощо свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності та те, що господарські взаємовідносини носять характер «безтоварних», створених без мети настання правових наслідків.
Позивач, не погодившись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі позивач зазначає пункти 1, 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), пункти 1, 4 частини другої статті 353 цього Кодексу.
В касаційній скарзі скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не було враховано висновки Верховного Суду щодо застосування положень пункту 44.3 статті 44, пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), викладені в постановах від 13.11.2020 у справі №826/11626/15, від 05.07.2019 у справі № 820/11541/13, від 15.12.2022 у справі №540/1280/19, від 22.06.2020 у справі №520/4539/19, від 11.06.2020 у справі №816/1109/18, від 19.03.2019 у справі №804/15542/13.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неправильність, неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору. Скаржник наполягає на реальності здійснення господарських операцій між ним і його контрагентами, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, наявними у платника. Також позивач покликається на не дослідження судами змісту порушень, господарських операцій та наданих позивачем доказів в підтвердження здійснення цих операцій.
Товариство наголошує, що суди попередніх інстанцій помилково не врахували частину наданих ним документів в підтвердження господарських операцій, не надали їм належну правову оцінку.
Також скаржник зазначає, що суди залишили поза увагою, що частина первинних документів, не надана позивачем на підтвердження здійснення ним господарських операцій з наведеними вище контрагентами, була знищена, оскільки ці документи надавалися контролюючому органу під час попередньої перевірки.
Зауважує, що суд не врахував, що в 2019 році контролюючий орган проводив документальну позапланову виїзну перевірку Товариства, за результатами якої було складено акт від 15.07.2091 №724/26-15-14-04-05/34770293, на підставі якого контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення, яке також було оскаржено до суду. В процесі цієї перевірки вже були досліджені первинні документи позивача, в тому числі за 2017 рік, а тому у позивача не виникало необхідності зберігати ці документи у подальшому. Вважає, що суд апеляційної інстанції не перевірив ці доводи позивача, не дослідив і не встановив, які документи і господарські взаємовідносини були досліджені судом і відображені в акті попередньої перевірки, що, на думку позивача, має відношення до обставин цієї справи.
Позивач вважає, що дія карантину (мораторію) не може впливати на строки давності зберігання документів, оскільки це не передбачено нормами ПК України.
Також скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій не перевірено і не надано оцінку доводам позивача про порушення відповідачем пункту 102.1 статті 102 ПК України щодо нарахування грошових зобов`язань та застосування штрафних санкцій поза межами 1095 днів.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15.08.2023 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24.02.2026 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 25.02.2026.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що контролюючим органом було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2017 по 31.12.2020, валютного - за період з 01.07.2017 по 31.12.2020, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 31.12.2020 та іншого законодавства за відповідний період, результати якої оформлені актом від 23.06.2021 №48807/Ж5/26-15-07-06-01-10/34770293 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення Товариством вимог:
пунктів 44.1, 44.2, 44.6 статті 44, пунктів 85.2, 85.6 статті 85, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 3878334,00 грн, у тому числі: за ІІ-ІV квартали 2017 року в сумі 3705751,00 грн, за 2018 рік в сумі 172583 грн;
Сервіси для юристів