ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"25" лютого 2016 р. м. Київ К/800/64337/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Чалого С.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Херсонської митниці Міндоходів на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Херсонської митниці Міндоходів про визнання протиправною та скасування постанови по справі про порушення митних правил від 24.01.2014 №0013/50801/14,
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Херсонської митниці Міндоходів про визнання протиправною та скасування постанови по справі про порушення митних правил від 24.01.2014 №0013/50801/14.
Позовні вимоги мотивовано протиправністю оскаржуваної постанови як такої, що прийнято за відсутності підстав для притягнення позивача до відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбаченого частиною другою статті 469 Митного кодексу України.
Постановою Суворовського районного суду міста Херсона від 16 червня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року постанову Суворовського районного суду міста Херсона від 16 червня 2014 року скасовано, прийнято нову, якою позов задоволено: скасовано постанову про порушення митних правил від 24.01.2014 №0013/50801/14 щодо накладення на ОСОБА_2 штрафу у розмірі 8500,00 грн.
У поданій касаційній скарзі Херсонська митниця із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в межах касаційної скарги, поданої Херсонською митницею Міндоходів, колегія суддів виходить з того, що рішенням Конституційного Суду України від 08 квітня 2015 року №-рп/2015 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини другої статті 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, якими встановлено, що рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою у справі про порушення митних правил від 24.01.2014 №0013/50801/14 громадянина ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною другою статті 469 Митного кодексу України; накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8500,00 грн.
Зазначена постанова прийнята на підставі протоколу про порушення митних правил від 01.04.2014 №0013/50801/14, яким встановлено, що 01.04.2014 до митного поста "Каховка" Херсонської митниці Міндоходів надано рапорт старшого інспектора СЗ ДПС ОП МВС України ОСОБА_3, згідно з яким 01.04.2014 у м. Таврійськ Херсонської області зупинено автомобіль "Тойота Яріс" державний номер НОМЕР_1 під керуванням громадянина України ОСОБА_2. Вказаний транспортний засіб ввезено на митну територію України громадянином Росії ОСОБА_5 по смузі "зелений коридор", у той же час, під час перевірки громадянин Росії ОСОБА_5 у транспортному засобі був відстуній.
Посилаючись на наявність у діях ОСОБА_2 ознак порушення митних правил, передбаченого частиною другою статті 469 Митного кодексу України, а саме: користування товарів, митне оформлення яких не закінчено, без дозволу органу доходів і зборів, посадовою особою Херсонської митниці Міндоходів прийнято постанову у справі про порушення митних правил від 24.01.2014 №0013/50801/14, правомірність якої є предметом розгляду переданого на вирішення суду спору.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваної постанови як такої, що прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, за наявності факту порушення позивачем митних правил, передбаченого частиною другою статті 469 Митного кодексу України.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що транспортний засіб, ввезений на територію України, є власністю ТОВ "ІНТЕРТРЕЙД-2020", головою правління якого є позивач та який має довіреність від ТОВ "ІНТЕРТРЕЙД-2020" на управління вказаним транспортним засобом.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, вказує на обґрунтованість доводів касаційної скарги щодо наявності підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції, у той же час не погоджується із позицією органу доходів і зборів щодо правомірності оскаржуваної постанови про порушення митних правил, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла, до 07.04.2015, рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.2015 №3-рп/2015у справі №1-6/2015 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини другої статті 171 2 Кодексу адміністративного судочинства України (пункт 1); положення частини другої статті 171 2 Кодексу адміністративного судочинства України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (пункт 2).
Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Постанова Суворовського районного суду міста Херсона від 16 червня 2014 року у справі №668/7031/14-а є рішенням місцевого суду з приводу рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення фізичної особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, станом на 26.11.2014 - дату прийняття Одеським апеляційним адміністративним судом постанови у справі №668/7031/14-а, суд апеляційної інстанції не був судом, уповноваженим на здійснення перегляду рішення місцевого суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
За вказаних обставин, колегія суддів вказує на обґрунтованість доводів касаційної скарги щодо наявності підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції як такого, що прийнято із порушенням норм процесуального права.
Сервіси для юристів